У пошуках смертельного страху

Райнер Марія Рільке. Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе. – К.: Грані – Т, 2010. – 296 с.

Ви читали «Нудоту» Сартра? Пам’ятеєте ці млойкі роздуми над щоденним буттям: «Нічого нового. Існував.»? «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» – це така собі альтернативна версія «Нудоти», напівбіографічна експресіоністична оповідь Райнера Марії Рільке, лейтмотивом якої є «існування жахітного в кожній часточці повітря». Дитинство, дорослішання, чутливість до зовнішніх чинників, страх, смерть, страх смерті й смертельний страх головного героя книги, Мальте, є провідними мотивами книги.
Загалом увесь твір можна розділити на три смислових частини: дитинство Мальте, опис перебування головного героя в Парижі та осмислення ним історичних сюжетів. Відсутність оповідного стрижня дозволяє зануритися у світ роздумів головного героя, перекочувати в голові, як ягоду на язиці, окремі думки та події. Складається враження, що на сторінках „Нотаток…” Мальте займається тільки тим, що вчиться боятися смерті, образ якої переслідує його з дитинства. В кінці-кінців він напише: «Тепер, до речі, я добре розумію, як можна роками носити при собі, у самій глибині гаманця, опис кончини».
До „Нотаток…” входять 72 розділи-«відтинки», які більше схожі на поетичні замальовки й часто втрачають послідовний зв’язок один з одним. Рільке й сам називав „Нотатки…” «книгою прози», і ніколи – романом.
Якщо спробувати упорядкувати розділи в хронологічній послідовності, то постане шлях, яким Мальте рухався в бік самотності: від величезного маєтку його діда, куди герой часто приїжджав у ранньому дитинстві, до вузької та тісної квартири в Парижі. Мальте став одиноким внаслідок болісного несприйняття зовнішнього світу, яке породжувало тяжкі внутрішні муки: «Та назовні – назовні воно непередбачуване; і коли воно там, назовні наростає, то наповнюється і в тобі… Твоє серце виштовхує тебе з тебе, твоє серце жене тебе, і ось ти вже майже поза собою, і тобі вже не вернутися».
Ніцше, Роден, Сезанн — ось хто вплинув на письмо Рільке. Екзистенційні теми (пошук себе, сутність смерті, роздуми про час) поєднуються з образами індустріальної революції та епохи наукового прогресу, а отже й тривоги та відчуження індивіда.
Юрко Прохасько взявся донести «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» до українського читача. І заперечив цим усі розмови про відсутність якісного перекладу в українському книговиданні. Працював над перекладом досить довго і якось сказав: «Значно важче було з самим собою: коли закінчив переклад, а потім за рік перечитав його, то зрозумів, що за цей час багато змінилося, і я хочу подати текст зовсім по-іншому.»
«Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» варто читати, якщо на душі панує спокій і гармонія, бо весь екзистенціалізм, яким просякнута книга, накочується на читача депресивною хвилею самотності, відчуженості від світу, страхом, болем, пошуком істини та усвідомленням неможливості її знайти.

Ілона Замоцна

  • Анонімний

    Хороша рецензія. Я читав цей роман Рільке російською мовою й мені він дуже сподобався))) Взагалі обожнюю Рільке))) А ще сподобалося те, що авторка проводить паралель з "Нудотою" Cартра, бо "Нудоту" читав до "Записок Мальте…", і у мене не виникало ніяких асоціацій з текстом Рільке))

    Дуже дякую вам, Ілоно, за рецензію))) Надихнули прочитати цей роман українською мовою)))