Поезія, загорнена у вовну

Леся Мовчун. Усе підростає: поезія. – К.: Грані-Т, 2010. – 72 с., іл. (Серія «Сучасна дитяча поезія»)

Читаючи вірші неповторної Лесі Мовчун, раптом починаєш відчувати дивний приємний лоскіт у горлі, у вухах, по всьому тілу. Складається враження, що кожне слово поетка огорнула м’якеньким плетивом вовняних ниток – і ось уже сотні кошлатеньких вовняних клубочків бігають серед твоїх думок, зазирають до твого серця, залишаючи по собі теплі сліди… Саме таким є дитячий світ, який відкривається читачам у збірочці «Усе підростає», – м’яким, теплим, затишним, насиченим приємними звуками та дотиками, по вінця наповненим всеохопною любов’ю: «Носик запорошений / Жовтянцем. / Це я сонях нюхала – / Всім лицем. / Пелехаті соняхи – / Наче ліс. / З насінин, мов сонечка, / Піднялись».

У свою «затишну» поезію авторка поселила і звірят: котиків, мишей, кролів, цапків, козенят, – і казкових персонажів: Бабу Ягу, Кощія, Водяника, – і звичайних хлопчиків та дівчаток з їх незвичайним світосприйняттям, і навіть явища природи: ніч, зиму, грозу і маленьке дощеня. Великі й незначні турботи, щоденні радощі та клопоти, побутові проблеми – від усього цього мешканці світу, створеного уявою Лесі Мовчун, нікуди не подінуться. Але теплі вовняні нитки роблять своє – і все живе у цілковитій гармонії: «Шурхотять цілу ніч їжаки. / Бо читають / Цікаві книжки. / Щоб малі / Не псували очат, / Світить місяць / Між яблучок / В сад». А ще більшої гармонійності книзі надають ілюстрації: надзвичайно милі, хороші та кумедні, й навіть, здається, теж трохи кошлаті малюнки художниці Ольги Кузнєцової так чудово доповнюють поетичні образи Лесі Мовчун, що складається враження, ніби ти й справді побував у тому дивному світі – і все побачив, відчув, пережив.

Вірші збірочки «Усе підростає» просто-таки вражають поєднанням простоти й оригінальності, звичності та химерності: ніби й хочеться здивуватися чомусь, а не вдається – надто легко, як виявляється, стати частинкою цього теплого і затишного світу. Це нагадує політ уві сні: немає часу дивуватися – просто насолоджуєшся…

Беручись за читання «Сучасної дитячої поезії», майте на увазі: повний химер, казок, вигадок та несподіванок, дитячий світ буквально заворожує своєю чудернацькістю – тож занурившись у нього, ви вже геть не захочете повертатися до реального життя. Погодьтеся, час від часу, хоча б на якусь мить, занурення це необхідне всім і кожному – від наймолодшого маляти до найстарішого дідуся…

Катя Калинець