Історикам – не підходити!

Андрій Подволоцький. Поки Бог спить. – К.: Клуб сімейного дозвілля. – 2007. – 240 с.

Якщо ви історик – у жодному разі не розгортайте «Поки Бог спить» Андрія Подволоцького, обмежтеся розгляданням претензійної обкладинки, бо інакше справа може закінчитися інфарктом. Якщо ви мистецтвознавець або ж просто маєте схильність до логічного мислення, то краще теж проявляйте розумну відстороненість від прочитаного, бо автор дуже приблизно уявляє собі те, про що пише…

Утім, ця повість (чомусь вона, як зараз заведено, позиціонується як роман) не є власне історичним текстом, а радше пригодницьким твором на історичну тематику. І якщо дивитися об’єктивно, то зазначений твір нічим не гірший за свої далекі зарубіжні аналоги: та сама легкість викладу, такі самі карколомні повороти сюжету, нереальні пригоди, пунктиром позначена любовна лінія…

Просто декорації інші – Русь ХІІ ст. і Близький Схід. До речі, багато цікавих історичних детальок можна почерпнути саме звідси: наприклад, що славнозвісний «грецький вогонь» навчилися гасити оцтом і сечею. Або що арбалет уперше було заборонено у 1139 р. Другим Латеранським собором як «смертоносну зброю» (себто його дозволялося використовувати виключно проти бусурман). Проте цілісної картини ці детальки не утворюють, хоч плач! І пережити разом із головним героєм його становлення неможливо саме з цієї причини: його внутрішній світ абсолютно незбагненний, хоча, можливо, автор щось таки мав на увазі…

Адже зовні еволюція героя простежується дуже чітко: звичайний парубок Данько, який випадково стає воїном, рицарем, гриднем князя Мстислава Чернігівського – і взагалі здобуває всі традиційні атрибути соціальної успішності: матеріальний добробут, міцний шлюб, дітей-онуків… Однак логіка його вчинків, м’яко кажучи, дивна. Наприклад, ви повірите молодому хлопцеві, який чудово володіє мечем, списом і сокирою, коли він без будь-яких вагань згоджується служити бояринові, який перебив майже всіх його єдиновірців і погрожує вбити діда? Я щось не дуже… Щоправда, Подволоцький намагається змальовувати релігійні сумніви, які переживає силоміць охрещений Данько, але якось мимохідь, і тому в них теж не особливо віриться.

Втім, є одна категорія читачів, яким зазначений твір можна сміливо рекомендувати – підлітки! Ось хто точно не наводитиме різкість на деталі, натомість вхопить головне: історію про те, як відвага може провести через найбільші небезпеки. Та й тон цієї книжки напрочуд життєствердний! А багато ситуацій, у які потрапляє Данько, можна вважати дидактичними, адже вони ідеально транслюються на сучасні реалії. Тому книжка при правильному виборі читацької аудиторії може мати успіх.

Атанайя Та

  • Анонімний

    Пані Та почала "за упокій", а закінчила "за здравіє". І не зрозуміло – чи то м"яко полаяла, что то стримано похвалила… 🙂 З чим погоджуюсь беззаперечно – ЦЕ ДІЙСНО РОМАН ДЛЯ ПІДЛІТКІВ ТА МОЛОДІ.

    Знаєте, вони також люди… 🙂

    На відміну від згаданих п.Та "істориків", яким, як вона вважає, читати пригодницькі романи не потрібно…

    З повагою, А.Подволоцький