.
Сезон полювання на Шевченківську премію у розпалі – за місяць Комітет має остаточно визначитися з іменами переможців, щоб їх встигли затвердити нагорі. Бо ж Шевченківська премія – справа політична, хоч би як у Адміністрації Президента не запевняли, що не втручатимуться у процес.
.
Не втручатимуться, аякже: три місяці тому Указом Президента Комітет понизили у статусі, підпорядкували ДУСі, змінили Положення, структуру, розігнали усіх старих членів і віддали керування комуністу Олійнику, крім того вдвічі скоротили кількість номінацій… якщо це не втручання, то що це таке? Ба й навіщо після цього втручатися – коли на чолі стоїть старий перевірений це у ЦК та КГБ кадр? Він все розуміє з півслова. Усі ми знаємо, що таке комуністи, знайомі з їхньою ідеологією, замішаною на брехні, рабстві та нелюдській жорстокості, знаємо практику застосування цієї ідеології, що сповнила українську землю кістками мільйонів невинних жертв.
.
І розуміємо, чому долю головної національної премії теперішня влада віддала саме в руки комуніста.
.
Звісно, робота нового Шевченківського комітету привертатиме особливу увагу громадськості та ЗМІ – по-перше, через нову ідеологію, яка дуже нагадує стару, півстолітньої давнини. А по-друге, через суттєве загострення конкуренції – п’ятьох премій не вистачить усім бажаючим. Крім того, зібравши в одну номінацію всі літературні жанри, комітетчики поставили перед собою принципово невиконуване завдання – як вибирати між поетами та прозаїками? Хто більш гідний відзнаки – драматург чи дитячий письменник?
.
В таких умовах особливе значення набувають додаткові чинники, що їх у теперішніх умовах не бракує. Наприклад, як подивляться з Банкової на той чи інший вибір, чи не розженуть бува комітет у межах чергового „невтручання”?
.
А той факт, що вперше за новітню історію премії було оприлюднено короткий список претендентів, робить ажіотаж навколо Шевченківки просто-таки небувалим. Хто переможе? Шкляр чи Вольвач? А може, Рутківський?
.
Тут би, звісно, звернутися до букмекерів, але в Україні ігровий бізнес офіційно під забороною. Проте навіть без акул теорії імовірності ми з вами можемо самостійно зважити шанси претендентів та спробувати передбачити результати голосування „незалежного” Шевченківського комітету „без втручань” з Банкової. Адже досвід комуністичної періоду у існуванні премії дає нам багато підказок.
.
Звісно, усі троє кандидатів на премію у галузі літератури є абсолютно гідними цієї високої нагороди. А отже ми не будемо оцінювати художні переваги поезії Вольвача у порівнянні з дитячою прозою Рутківського – бо це неможливо. Поспівчуваємо тим членам Комітету, які зберегли у своїх душах трохи порядності, але зосередимо свій аналіз на інших аргументах – саме вони, швидше за все, визначатимуть підсумкове рішення.
.
.
Безперечно, може. Але давайте врахуємо, що премію вручає особисто президент Янукович. Він іще, здається, не відійшов від торішнього преміювання за книжку про УПА, але там хоч відмазка була – мовляв, рішення прийнято ще старим, ющенківським складом.
.
.
Звісно, такі аргументи – не більше чим повернення мерзенного комуністичного блюдолизтва. Але ж Олійник у нас хто? Вірно. Тому шанси Шкляра на отримання премії можна оцінити як мізерні. Я б особисто на нього не поставив навіть дві копійки. Хіба що з нього візьмуть клятву на вірність в особливо суворій формі??? Але чи він дасть таку клятву?
.
Отже залишаються двоє – Вольвач та Рутківський. Спробуємо оцінити шанси кожного з них окремо.
.
.
Які шанси у Вольвача? Звісно, більші, ніж у Шкляра. Теми його поезій не мають безпосереднього відношення до УНР чи навіть політичної ситуації. Вірші – взагалі безпечніші за прозу. Та й сам Павло не має репутації радикала. Крім того – молодість, це велика перевага.
.
Проте молодість – це, мабуть, і найбільший недолік Павла Вольвача. Все-таки традиції в українській культурі обіймають не останнє місце. А відповідно до традиції, Шевченківську премію треба заслужити – і не тільки словами, але й роками. Коротше кажучи, молодий ще Вольвач для премії. Знаючи, як приймалися рішення за часів Союзу, я б на нього багато не поставив.
.
.
Трилогія „Джури”, яка представляє козацьку добу очима дітей – українського та кримсько-татарського хлопчиків, була гарно прийнята читачами та критиками, отримувала відзнаки „Книги року” та „Книги року БіБіСі”.
.
Та й сам Рутківський має достатній досвід життя і творчості під час комуністичної влади. На рожен не полізе і фрондувати у випадку чого не буде.
.
Ви зрозуміли, до чого я?
.
Так. Я ставлю на Рутківського. Не тому, що його твори – кращі, хоча й не без того. А тому, що розумію комуністичну психологію, яку нам зараз намагаються нав’язати з Банкової.
.
Прикро лише те, що книжки Володимира Рутківського заслуговують на високу нагороду безвідносно до комуністичної ідеології – а отримають її саме завдяки їй.
.
Мине буквально місяць-півтора, і ми зможемо перевірити свої припущення.
.
… І все-таки жаль, що букмекерські контори прикрили. Я б міг виграти трохи грошей.
.
Олекса Вертипорох