ХОДІННЯ У НАРОД
Результати опитування нас приголомшили…
.
Іванна Чернічка: Зараз дуже полюбляю читати психологічну літературу, а також усе, що пов’язано з дитиною, з тим, як повинна розвиватися жінка, щоб розуміти й чоловіка свого, й дитину.
Художню літературу також полюбляю читати, але українську літературу знаю мало. Моя рідна мова – російська, хоча з дитиною ми читаємо українською. Коли ми були на ярмарку, одна письменниця, Леся Лаврова, подарувала моїй дитині книжку. От її ми й читали.
Моїй дитині десять років. Вона з цікавістю прочитала цю книжку, спостерігаючи за пригодами героїв. Я через дитину відкриваю для себе українську літературу…
.
Олександр Черненко: Чесно кажучи, читати я не дуже люблю. Читаю, що необхідно – дуже мало часу. В основному це професійна та історична література. Люблю читати про українські древні трипільські традиції.
Був молодшим, то читав і художню. А зараз часу дуже не вистачає, тому цей вид літератури в мене трошки відходить.
А українську літературу взагалі уявляю собі на рівні шкільної програми.
.
Сергей Казьмін: Читати не завжди люблю, проте вмію. На цей момент читаю Кайдара. Це такий науковець, чувачок франкомовний, який у Франції представляє культуру Африки.
З українською літературою я знайомий, скажімо так, в усній формі. Є люди, котрі займаються фольклором, збирають те, що раніше не друкувалося, чого не було у шкільній програмі – не «попса», не шароварщина… Ще мені поезія українська дуже подобається (хоча жодного поета пригадати відразу не можу), сама мова така мелодійна… Якщо говорити про кохання, то українською ще якось красивіше, ніжніше.
Взагалі з поетів мій улюблений Йосип Бродський. Він, звичайно, не українець, але він теж у Франції і також любить котів, як я: у нього вся квартира їх портретами завішана.
.
Ганна Петриченко: Колись узагалі любила читати, але таке життя, що сама собі кажу, що мені нема коли, простіше щось подивитись. Читаю хіба що періодику, і то дуже рідко. В основному все йде від радіо і телевізора.
Колись були улюблені письменники: Брати Стругацькі, Булгаков… Класика. Детективи типу Марініної колись на відпочинку читала, але вони пройшли повз свідомість.
.
Іван Решта: Читати люблю – аби лиш більше часу було! І художню, й наукову, й публіцистичну літературу читаю – все, що в руки попаде. Є й улюблені автори. Багато! Особливо Джек Лондон…
Ми з братом ось написали підручник з гончарства – тепер шукаємо видавця. Поки що безрезультатно…
.
Галина Волощук: Немає часу, але читати місцями люблю – газети… рекламу (сміється)… Книжок не читаю. Вірите, я за все своє життя якщо й прочитала один любовний роман, то й то добре. І то це було давно, я вже й не можу розказати…. Я таким голову собі просто не забиваю.
Якось проходила курси очищення організму – ось що мене дуже цікавить, і не тільки так, щоб хтось розказав – сама читала про голодування і таке інше. Дуже задоволена результатом. Взятися за книжки мене примусило здоров’я… Одну з таких книжок я прочитала разів 8 чи 9 – це мені було потрібно для впевненості, що я все роблю правильно.
.
Андрій Михалик: Читати дуже люблю – я професійний філолог, тож нема куди діватися, доводиться читати все. Улюбленого письменника у мене нема – ніколи їх не розділяв. У кожного митця було своє бачення якогось історичного періоду. На жаль, конкретно зараз нічого не читаю…
.
Ольга Мецкан: Читати люблю. Колись дуже багато книжок читала. Та й зараз читаю, але переважно через Інтернет. Інколи читаю газети.
Чогось на старість стало менше часу. В основному слухаю аудіокниги. Взимку прослухала всього Франка – просто захотілося… Дуже гарне озвучування, дуже гарні артисти. Очима менше читаю, бо зір поганий. А от чоловік читає. Раніше в нас узагалі читання вголос було. Наш син і сам пише, правда, ще не друкувався, тільки підручники для студентів видав.
Коли я ще читала, це була переважно класика. Сина теж привчили читати тільки серйозну літературу, не аби що.
Улюбленого письменника у мене нема. Коли я працювала в районній бібліотеці, були одні літературні кумири, зараз інші, і кількість їх зросла. Ми тоді багато читали: і російську літературу, і зарубіжну. Української як такої тоді ще толком не було. Самі знаєте, які тоді були письменники – традиційні. Мене тоді цікавила більше зарубіжна література, зокрема Дюма тоді зачитувались.
Тепер, коли українських письменників стало більше, я декого з них читаю. Із сучасних недавно прослуховували, проте не пам’ятаю кого – не та вже пам’ять.
Сьогодні купили три книжки, вчора – дві. Все для внука! Казки, дитячі віршики різні. Внуку шість років, а в нього вдома вже ціла власна бібліотека. По телефону звіряємось із його батьками, щоб не купити те, що вже є…
.
Олена Данько: Я дуже люблю читати. У мене навіть тут, на фестивалі, є з собою книга. Коли мало покупців, я сідаю й читаю. Називається «Основи буддизму». Це дуже допомагає – коли много людей, хочеться відсторонитися від суєти.
Я читаю в основному філософську літературу. Ще цікавлюся історією – в основному все, що пов’язане з еволюцією людини. Частіше це науково-публіцистична література, рідше художня.
Українську літературу колись вивчала у школі – з того часу мої уявлення про неї не змінилися…
Розпитувала Атанайя Та