«Старовинні українські казки» – книга видавництва «Ранок», що стала найкращою антологією для дітей на конкурсі «Глиняний Кіт-2015». Книга була видана під керівництвом головного редактора видавничої групи «Грані» Наталії Бірічевої.
– Як виникла ідея створення збірника?
– Це моя особиста давня історія. Ще у шкільному віці я захоплювалася літературним краєзнавством. Ми з друзями ходили в піші походи по селах Харківської, Полтавської та Сумської областей, опитували місцевих жителів і записували фольклор. Потім усі зібрані матеріали ми передали до Харківського університету, де вони, на жаль, нікому, крім кількох учених, не були особливо цікаві, й урешті-решт осіли в архівах.
Відтоді минуло майже 20 років. Доля закинула мене у видавництво, і я змогла реалізувати свою дитячу мрію й видати унікальний, на мій погляд, збірник. Він, звичайно, записаний не дітьми, а видатними етнографами кінця ХІХ – початку ХХ століття.
До речі, це не перша фольклорна антологія, що вийшла в нашій редакції. Першою була книга «Старовинні українські легенди», надрукована ще 2006 року.
– Як Ви знайшли укладача?
– З нашим чудовим автором-укладачем Олександром Кухаренком ми співпрацюємо давно. Це людина воістину енциклопедичних знань. Наразі в нашому спільному творчому доробку — кілька енциклопедій. Тож коли постало питання про складання цього збірника, ми не вагалися, адже Олександр Кухаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри телерепортерської майстерності, докторант ХДАК. 2009 року він захистив дисертацію «Казки Слобожанщини: від перших фіксацій до публікацій ХІХ — початку ХХ ст. (Історія та критика текстів)». Отже, кращого кандидата на цю роль і бути не могло.
– Чому ілюструвати збірник Ви запросили саме Сергія Варавіна?
– Оскільки у нас це вже другий фольклорний збірник, то хотілося, щоб він був проілюстрований у такій самій техніці, з максимальним деталюванням і знанням теми, як і перший. Потрібний був кропіткий, вивірений, високомистецький підхід. Таким чином наш вибір і припав на харківського художника Сергія Варавіна, з яким ми теж досить давно і плідно співпрацюємо. Минулого року, до речі, у нас вийшла друком ще одна книга з його приголомшливими ілюстраціями — «Зимова казка» Захаріаса Топеліуса.
– Яка команда працювала над збірником?
– Ось уже 10 років ми працюємо однією згуртованою командою редакції «Грані», що стала вже практично сім’єю. Із чудовими редакторами А. Климовим і Т. Поповою, суперкоректором Н. Красною, кращим техредом світу (я не перебільшую!) Т. Орел можна братися за проекти будь-якої складності. Коли ми працюємо разом, мені здається, що ми можемо майже все!:)
– Скільки часу тривала підготовка збірника до випуску?
– Підготовка книги до друку тривала понад два роки. Спочатку з величезного масиву фольклорного матеріалу ретельно відібрали тексти. Потім їх літературно обробили, щоб зберегти унікальну лексику й стиль живої мови. А вже згодом настав час ілюстрування. Адже треба було не просто передати дух народу й часу, а й сучасно подати такий складний матеріал.
– Чому українським дітям варто прочитати ці казки?
– І не тільки дітям. Це наша спадщина, саме в таких народних творах, відвертих і десь грубуватих, позбавлених літературного лиску, по-справжньому відчуваються життєстійкість, глибинний гумор і доброта нашого українського народу.
Читати також: «Старовинні українські казки» здобули премію «Глиняний Кіт-2015»