Ця стаття, що була опублікована в газеті “Друг читача” за 1963 рік, говорить про таку серйозну справу, як хвороби книжок. Але не радимо впроваджувати в практику всі поради, наведені тут – це може бути шкідливим для вашого здоров’я. А якщо ж раптом вашу книжку спіткала хвороба, завжди можна спитати поради в бібліотечних працівників. А от симптоми книжкових хвороб тут описані точно. Бажаємо вашим книжкам не хворіти.
Редакція “ДЧ”
Справжнього книголюба не може не цікавити майбутнє його бібліотеки. Він «по-батьківськи» піклується про «здоров’я» кожного видання, турбується про його довголіття, запобігаючи старінню.
Книга, як і людина, має своє життя, вона теж схильна до захворювань, а хворіючи – руйнується.
Основні збудники хвороб книги – пил, комахи-книгоїди і плісневі грибки.
Пил – дуже небезпечний агент, який заносить із собою різні шкідливі речовини, що прискорюють старіння паперу, забруднюють його, порушують структуру волокон. Ось чому кожна книжка повинна зберігатися в шафі або на заскленому стелажі в стоячому положенні, а не навалом. При розміщенні книжкових шаф в кімнаті треба пам’ятати про джерела великої вологості, яскравого світла, високої температури.
Клейові матеріали (крохмаль, желатин, казеїн тощо) – прекрасний «харч» для інших збудників книжкових хвороб з пліснявих грибків, які руйнують папір, тканину, фарбу, шкіру, нитки.
Перша ознака ураження книжки грибком – різнокольорові плями на її аркушах, особливо в тих місцях, де торкалися пальці читача. Згодом плями розповзаються по всьому аркушу, папір стає ламким і прозорим.
Спори плісневих грибків потрапляють до книжки разом з пилом. Часто самі читачі створюють сприятливі умови для грибків, слинячи пальці при перегортанні сторінок. Крім того, цьому сприяє підвищена вологість або температура повітря в кімнаті.
Після 4-годинної дезінфекції книжку провітрюють біля відчиненого вікна, просушують. З формаліном треба поводитися обережно, оскільки його пара подразнює верхні дихальні шляхи і слизову оболонку очей.
Якщо папір і тканина глибоко вражені пліснявою, їх обробляють розчином пеніциліну. 200 тисяч одиниць пеніциліну розчиняють в 50 мілілітрах дистильованої води, збризкують з пульверизатора кожний аркуш. Після просушування покривають водонепроникним безбарвним клеєм – папір стає еластичним і не ламається.
Профілактика грибкових хвороб нескладна: чисте провітрювання кімнат, де зберігаються книги, стабілізація температури повітря (16-18 градусів), зниження вологості.
При яскравому сонячному світлі линяє фарба, якою надруковано текст, тріскаються шкіряні корінці. Тому рекомендується в сонячні дні закривати вікно фіранкою з білої легкої тканини. Корінці видань можна змащувати медицинським гліцерином – він надає їм свіжості й еластичності.
Придбану в букіністів книжку радимо не відразу класти на полицю, а ретельно оглянути її, чи не вражена вона жуками-книгоїдами або грибками.
Всіх цих книжкових хвороб можна уникнути , створивши правильні санітарно-гігієнічні умови зберігання видань. Цим ви зможете запобігти передчасному старінню своєї книгозбірні, збережете її для дітей і онуків.
К. Шумський
«Друг читача», 1963
За ілюстрації подяка Марії Фронощук та потралу Читомо