15 неочікуваних фактів про Мері Шеллі

Авторка «Франкенштейна» Мері Шеллі була готом до того, як це стало мейнстрімом, і ось 15 неочікуваних фактів, які це підтверджують

Її називали королевою жахів, матір’ю наукової фантастики, та однією з найбільш впізнаваних романісток у готичній літературі. Мері Волстонкрафт Шеллі, найвідомішим твором якої є «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» 1818 року — жахаюча казка, до якої й зараз, майже 200 років потому, читачі повертаються, коли хочуть полоскотати собі нерви — мала похмуре життя не лише на сторінках своїх романів. Родинний скандал, незаконні стосунки, подорожі, низка втрат, шантаж — усі елементи якісного роману чи трилеру були реальністю для Шеллі.

bustle.com

За літературною легендою, оригінальний рукопис «Франкенштейна» був створений для літнього конкурсу історій-жахів. Проте факти з життя Шеллі демонструють, що вона мала потяг до незвичайного, містичного та відверто жахаючого задовго до цього. Роман вплинув на наступні покоління — від кіно та театру до інших літературних творів. (До речі, якщо ви досі не запам’ятали, то Франкенштейн — це доктор, а не монстр)

До вашої уваги 15 несподіваних — та абсолютно вражаючих — фактів про Мері Шеллі для підтримання вашого Геловінського духу!

 

1. Мати Мері Шеллі писала про фемінізм

Матір’ю Мері Волстонкрафт Шеллі (до шлюбу — Мері Волстонкрафт Годвін) була філософиня та письменниця-феміністка Мері Волстонкрафт, авторка книги «Захист прав жінок» 1792 року, що стала однією з перших праць феміністичної філософії. Мати Шеллі померла менша ніж через місяць після пологів.

2. Мері була коханкою

В 1814 році, ще підлітком, Мері закрутила роман з поетом Персі Біші Шеллі, який був одруженим на той момент. Пара публічно зустрічалася два роки та подорожувала Європою; на час подорожі дружина Персі, Гаррієт, була вагітна. Мері та Персі одружились у 1816 році, після самогубства Гаррієт.

3. … та чи було це самогубством?

Існували теорії, що батько Мері, Вільям Годвін, міг вбити Гаррієт, задля того, щоб узаконити стосунки доньки та її подальшу вагітність.

4. Її залицяння були інколи… моторошними

На початку стосунків Мері та Персі таємно зустрічались на могилі матері Мері, Мері Волстонкрафт, біля церкви святого Панкраса, в Англії. Здається, вже тоді, задовго до написання своїх класичних романів, письменниця мала потяг до містичного.

5. Вона була добре знайома зі смертю ще до написання «Франкенштейна»

На жаль, життя Мері Шеллі було затавроване смертю. Окрім страждань через смерть матері менш ніж за місяць після пологів, Мері також пережила самогубство зведеної сестри та втрату трьох дітей, що померли під час чи одразу після народження. Перша дружина Персі також покінчила життя самогубством, а сам Персі передчасно помер всього через шість років після їхнього одруження.

6. За легендою, «Франкенштейн» був написаний для участі у конкурсі історій-жахів

Протягом літа 1816 року, Мері — тоді ще незаміжня — написала свій роман коло озера Женева, Швейцарія, як частину завдання для конкурсу з написання історій-жахів, що проводився між поетом Лордом Байроном, Персі Шеллі та молодим лікарем на ім’я Джон Вільям Полідорі. Твір Полідорі, написаний упродовж того довгого літа, мав назву «Вампір» та був пізніше визнаний джерелом натхнення для роману «Дракула» Брема Стокера.

7. Моторошні джерела натхнення Мері

Незважаючи на легенди, Мері Шеллі заявляла, що історія Франкенштейна насправді прийшла до неї уві сні. Також вона могла надихнутись Замком Франкенштейна у Німеччині, де алхімік Йоган Конрад Діппел проводив експерименти над людськими тілами, котрі він викопував з могил, доки жив там.

8. Шеллі була юною письменницею

Їй було лише 19, коли вона почала писати «Франкенштейна», та 21, коли його опублікували. Цей роман вважається першим серед науково-фантастичних.

9. «Франкенштейн» — не єдиний твір Мері Шеллі

Окрім своєї найбільш відомої та широко розповсюдженої книги, Шеллі також написала історичні романи «Вальперга» та «Доля Перкіна Ворберка», апокаліптичний роман «Остання людина», можливо, автобіографічний роман «Матильда», романи «Лодор» та «Фолкнер». Крім того, сформувала маленьку колекцію замальовок з подорожей, написала кілька оповідань, біографії відомих іспанських, італійських, португальських, французьких діячів та інше.

10. Існували певні суперечки щодо авторства «Франкенштейна»

Коли твір вперше анонімно опублікували в січні 1818 року, були сумніви щодо того, чи дійсно Мері Шеллі є основним автором «Франкенштейна». Історії щодо участі Персі в створенні роману варіювались від думки, що він написав більшу частину тексту, до підтвердження його участі як редактора готового рукопису.

giphy.com

11. Мері дотримувалася радикальних політичних поглядів

Наслідуючи матір-феміністку та батька політика, Мері Шеллі була політично радикальною все своє життя. Твори письменниці, включно з «Франкенштейном», розглядали на наявність феміністичних та комуністичних тем, анти-католицьких символів та опору індивідуалістському суспільству.

12. Її чоловік затонув внаслідок корабельної аварії

В своєму житті, покаліченому смертю близьких, Шеллі пережила ще одну трагедію. В 1822 році, корабель, на якому плив Персі, потрапив під шторм. Під час аварії чоловік Мері потонув.

13. Кажуть, що вона зберегла серце чоловіка після його смерті

Хоча Персі кремували, його серце затвердло й не згоріло з рештою тіла. Шеллі зберігала серце Персі, загорнуте в одну з поем чоловіка, в своєму столі, де його знайшов її син після смерті письменниці.

14. Мері була жертвою постійного шантажу

В 40-х роках 19 століття Мері Шеллі стала жертвою трьох різних спроб шантажу, в яких їй погрожували оприлюдненням її особистого листування з Персі та публікацією непривабливих фактів біографії її нещодавно загиблого чоловіка. Шеллі не поступилась шантажистам, але особисто викупила у них декілька листів.

15. Вона померла раніше, ніж отримала визнання

Мері Шеллі померла у віці 53 років від пухлини головного мозку. В той час її пам’ятали лише як дружину Персі Біші Шеллі, а вже через певний час вона стала всесвітньо відомою як авторка «Франкенштейна».


За матеріалами сайту BUSTLE

P. S.

Роман “Франкенштейн” неодноразово перекладали українською. Зокрема,  видавництва “Школа” (2009 рік) та KM Books (2010 рік).