Як подолати нестачу слів? Уривок із книжки «Пиши»

Коли нема слів, краще помовчати. Та якщо ви збираєтеся стати письменником, «помовчати» не ваше слово.

Книжка Таіс Золотковської «Пиши» вийде друком у видавництві «Моноліт-Bizz» у квітні цього року. Та відповідь на запитання, що робити письменникові, у якого нема слів, ви можете дізнатися уже зараз. Спеціально до Дня письменника публікуємо уривок із книжки, яка вкаже вам шлях від ідеї до видання.


Письменницький блок

Якщо ви ще й досі не страждаєте через письменницький блок, не хвилюйтеся — скоро він вас здолає. А коли вже ми взялися за написання великої форми, нехай це буде роман чи книжка із creative writing. Від небезпечного звіра нам нікуди не подітися. Він прийде тоді, коли на нього не чекають, сяде, як моя кішка зараз, товстим задом на стіс списаного паперу й скаже: «Досить писати! Зроби паузу». І ми не зможемо написати жодного рядка, втупимося в екран або в порожній аркуш паперу. І що тоді робити? Я підготувала для вас двадцять варіантів, серед них смачні, корисні, ледачі й спортивні. Розпочнімо.

1. Почитайте улюблену книжку. Це книга-зразок, ви тримаєте її на столі й рівняєтеся на неї, коли пишете. Із цієї книжки ви «крадете як письменник», наслідуючи стиль і будову сюжету. Або томик віршів, що вас надихає. Він лежить на тумбочці, що стоїть біля ліжка, і його сторінки добряче потерті. Розгорніть книжку на будь-якій сторінці й пориньте у звичний світ. Читайте як письменник. Звертайте увагу на деталі, діалоги. Читайте задля того, аби знайти відповіді на питання: «Що мені заважає писати? Як я можу розв’язати завдання, що стоїть переді мною?»

2. Прогуляйтеся. Вдягніть пуховик, закутайте шию теплим шарфом, пристебніть повідець до собачого нашийника і — уперед, дихати свіжим повітрям. Час розім’ятися. Обирайте маршрути, якими ще не ходили, навіть якщо місцевість вам добре знайома. Удавайте туриста у власному місті. Зайдіть на філіжанку кави до нової кав’ярні. І неодмінно записуйте все, що видасться вам цікавим. А ще не забувайте: туристи дивляться вгору, на фасади будинків. Тому їх легко пограбувати й обвести круг пальця. Шукайте відповіді на запитання, доки гуляєте.

3. Вдягніть костюм супергероя. Коли я вдягаю свою червону шапку, усі мої страхи й блоки мов вітром здуває. Тепер пишу не я, а екстравагантна панночка в чудернацькому капелюсі. А який костюм суперписьменника є у вас?

4. Закрутіть «романчик» на стороні. Він стане легкою інтрижкою — легковажна оповідь про хлопчика та його вірного пса. Напишіть за день, зніміть напругу і з легким серцем поверніться до основного проекту. А можливо, він переродиться в інший повноцінний роман, про який ви думатимете з нестерпним відчуттям сорому. Так чи інакше — він змусить вас простіше ставитися до поточної роботи. Головне, вчасно повернутися до першого проекту й не закинути його зовсім. Адже ви написали двадцять тисяч слів, тож не час зупинятися, герої чекають!

5. Поговоріть про «це». Про роман, звісно ж! Із другом, чоловіком, психотерапевтом урешті-решт. Бо за що ж тоді він отримує кругленьку суму кожного сеансу? Спробуйте уникнути розмов із незнайомими людьми, ліпше поділіться своїми міркуваннями в групі Анонімних Авторів — це найкорисніший варіант. Вас вислухають, вам поставлять запитання, вас поплескають по плечу, співчутливо киваючи. Бо чого ми, автори, прагнемо, як не уваги побратимів по перу?

6. Не пишеться? Малюйте, ліпіть, танцюйте! Давно збиралися на безкоштовне заняття з балету? Саме час використати купон. Спробуйте себе в ролі актора. Зліпіть із глини чашку, навіть якщо вона вийде схожою на ведмедя, або намалюйте портрет мами. У новій групі ви відчуєте приплив сил завдяки незвичній діяльності, й ідеї, пов’язані з романом, не змусять на себе довго чекати. Захопіть блокнот і ручку, коли будете вивчати чергове «па», адже натхнення приходить у найнесподіваніші моменти.

7. Пишете за правилами? Вибудовуєте сюжет, читаєте діалоги вголос від початку до кінця? Чому б не позбутися рутини? Це весело, а іноді — й корисно. Напишіть кінцівку книги, а потім початок. Чи вам кортить розпочати із середини? Дозвольте собі писати про те, що хочете. Часто письменницький блок виникає тоді, коли ми вигадуємо собі безліч «треба» й забуваємо, що розповідання історій — це насамперед захоплива гра.

8. Розслабте обличчя.

9. Скористайтеся новими інструментами. Якщо ви пишете тільки на ноутбуці, нехай у вас буде ще й блокнот і ручка. Або спробуйте писати на аркушах паперу для принтера. Ви відразу помітите, що тексти виходять інакшими, оскільки змінюються звичні патерни. Друкарська машинка, маркери, картки — використовуйте все, що вам спадає на думку.

10. Важко завершити розділ? Сцена розтяглася? Скористайтеся популярним французьким методом — киньте на півслові й приступайте до наступного розділу. Геть перфекціонізм! Допишете, коли почнете редагувати. А як ні — то нехай читач сам собі додумає. Має ж бути у вас хоч якась загадка! Міркуйте легше, відпускайте надумані правила, і блок ретирується.

11. А ось іще один спосіб. Убийте їх. Зніміть стрес, порішивши пару-трійку негідників. Кого позбавити життя — вирішуйте самі. Смерть другорядного персонажа підсилить інтригу, а якщо вас дійняв один із головних героїв, якщо він тримає вас за руки, доки ви намагаєтеся писати, теж не майте до нього жодного жалю й співчуття. Урешті-решт рушниця мусить вистрілити. І ще один секрет антистресу: чим кровожерливіше ви каратимете літературних персонажів, тим більшою душкою ви станете в реальному житті.

12. Перевірте мотивацію героя. Чого прагне головний герой — чого він прагне? Для того щоб історія стала правдоподібною і читач співпереживав, а письменника вночі підганяв персонаж, не даючи заснути, слід подарувати йому сильну мотивацію. Дайте відповідь на запитання: що рухає персонажем? Він хоче добитися взаємності від дівчини своєї мрії? Винайти ліки від раку, щоб урятувати матір? Завоювати світ, бо його не любили в дитинстві? Переконайтеся, що мотивація чітко сформульована впродовж усієї історії. І найголовніше — на самісінькому її початку. Читач матиме на меті те саме, що й персонаж, тому переживатиме те саме, що й він. Це не дозволить відкласти книгу ані йому, ані вам, доки ви її пишете. Перевірте написане. Бракує моментів? Допишіть. Тепер в історії з’явилося життя, тож письменницький блок поступиться місцем маніакальній працездатності.

13. Поділіться з альфа-читачем. Часом нам потрібна чужа думка. Ці чорні джинси роблять мене гладкою чи стрункою? Суп вийшов смачний? Проект подобається? Покажіть текст тим, чиїй думці ви довіряєте. Чоловіків і дружин до уваги не беріть. Докладніше про це — у розділі «Альфа-читач». Тим часом зараз, доки робота не завершена, просіть лише конструктивну позитивну критику.

14. Кава, вино, шоколад. Якщо в спорті за допінг знімають зі змагань, то в письменстві все навпаки. Я не певна, чи можна написати оповідання про кохання, не посадивши печінку шоколадом. А історичний роман, написаний без пляшки рому, — узагалі не варіант. Жарт, ясна річ. Якщо шоколад, то чорний. Він корисний для мозку. Кава — в обмежених дозах ефективна для творчого процесу. А вино — біле та червоне — прискорить кровообіг і зробить вас сміливішими.

15. Подумайте перед сном. Думати й писати, писати й думати — цей процес видається втомливим. А чому б не дозволити несвідомому попрацювати замість вас? Достатньо подумати про те, що відбувається в історії, коли ваша голова спочиває на подушці. Заплющте очі й дайте можливість фантазії мандрувати так, як їй заманеться. Спеціально для інсайтів — тримайте біля ліжка ручку й блокнот. Пишіть розбірливо, щоб уранці зрозуміти, що ви хотіли собі сказати.

16. Кості. Не знаєте, як має вчинити герой, і тому не зрушили з місця навіть на сантиметр? Киньте гральні кубики. Парний результат — герой іде праворуч, непарний — рушає ліворуч у пащеку дракона. Негайно зніміть із себе відповідальність, вона вам не личить.

17. Діалог між двома незнайомими персонажами. Напишіть сцену, де зустрінуться мама Червоної Шапочки й Дроворуб. Що вони скажуть одне одному? Поєднайте протилежних і незнайомих персонажів, дайте їм привід посперечатись і стежте за ходом власних рук. Ви здивуєте себе.

18. Енн Ламотт написала чудову книжку для письменників «Птах за птахом». Вам варто прочитати її від початку до кінця, а я назву лише головну думку. Вона така: малі дози. Напишіть один абзац. Скажіть собі: зараз ми змалюємо лише кімнату — і все. Потім, якщо відчуєте приплив сил, змалюйте героїв, які перебувають у кімнаті. Перекажіть те, про що вони говорять. Ви навіть не встигнете озирнутись, а вони вже мчатимуть удвох преріями, а за ними гнатиметься зграя однооких зомбі. Головне — розпочати з малих доз.

19. Перегляньте фільм. Але не розслабляйтеся, адже ми переглядаємо як письменники. Нехай перегляд фільму стане для вас своєрідним дослідженням. Як учиняє у вашій ситуації інший автор? У чому полягають його секрети? Зберігайте фокус уваги й шукайте відповідь на внутрішнє питання. Оберіть фільм, який ви вже бачили. Переглядаючи його, зверніть увагу на побудову сюжету, діалоги й поведінку персонажів. Шукайте нові рішення вашої проблеми.

20. Ви ще й досі хочете зробити паузу? Перепочиньте. Відкладіть письмо. Однак не довше, ніж на три дні. Інакше ваш рукопис перетвориться на гарбуз. А гарбуз читати не так уже й просто.