Література за 7 днів: епопеї Матіос, блокбастери Шкляра та зростання ринку електронних книг

Цей тиждень був дуже насичений на літературні події та скандали. Промонуємо вам один з можливих поглядів, а точніше дещо іроніко-саркастичний, на ці сім днів, що вже минають. А істина, як відомо, завжди десь поза словами.

Редакція “ДЧ”

Про Марію Матіос

Усього тиждень тому книги Марії Матіос вилучали з книгарень, а сама письменниця заявляла про «концепцію наступу на українське», як вже 1 лютого пані Марія поспішила на зустріч з Віктором Януковичем. Під час цієї зустрічі двох інтелектуалів президент та письменниця обговорили ситуацію в гуманітарній сфері та також підготовку до Шевченківських днів. Чи обговорювали згадану раніше письменницею «концепцію наступу на українське», сайт гаранта не повідомив. Марія Матіос також подарувала Януковичу кілька своїх книг – тепер президенту знову буде що дарувати Українській бібліотеці в Москві.

А двома днями раніше письменниця заявляла про можливість екранізації її роману «Солодка Даруся». Що ж, після відвідин президентської адміністрації у Матіос стало трохи більше шансів втілити свій намір у життя. Честі, щоправда, стало менше.

На цьому відео двотижневої давності Марія Матіос іще бідкається щодо переслідувань.

Про Шкляра

Василь Шкляр заявив про намір втілити в життя проект екранізації його роману «Чорний ворон» (інша назва – «Залишенець»). На зйомки, за словами письменника, потрібно 20 мільйонів гривень – цього має вистачити, щоб зняти «перший український блокбастер». Втім, наразі іще навіть не визначено посад режисера та виконавців головних ролей. Яким чином, в такому разі, вираховували цифру в 20 мільйонів гривень — не зрозуміло. Режисерське крісло, за словами Шкляра, має бути віддане метру кінематографії кшталту Єжи Гофмана, а в зйомках мусять використовуватись «розмах і технології Мела Гібсона». Дуже детальний, зазначимо, опис ідеї, на яку вже почали збирати гроші серед населення. Так вже було зібрано цілих 4,5 тис. грн. на зйомки фільму, очевидно залишилось дібрати всього 19 мільйнів 993,5 тисячі гривень. Що буде зі вже зібраними коштами в тому разі, якщо достатнього фінансування (письменник розраховує на допомогу Агентства кінематографії) не знайдеться, письменник завбачливо не сказав.

До речі, на тій же зустрічі, де були оголошені плани майбутнього блокбастера, Василь Шкляр заявив, що письменник мусить завжди лишатися в опозиції до будь-якої влади. А такі заяви, як можна здогадатись, суттєво скорочують його шанси на отримання державного фінансування. Благо, Шкляр поки не бере прикладу з Марії Матіос. Поки.

Про те, що вік не перешкода для літератури

Минулого тижня ми вже писали про шалений успіх у Японії збірки інтимної лірики 100-річної поетеси. Цього разу ситуація кардинально інша – бестселером у США стала книга «Дочка Ейфелевої вежі», видана 11-річною школяркою Бетані Хуанг. Зараз книгу вже видали у 28-ми країнах, а сама Бетані взялася за наступну книгу. Цікаво, що сам роман дівчинка написала іще раніше – у 10 років.

Про електронні книги

Продовжують рости обсяги продажів електронних книг та e-рідерів. За підсумками 2010-го року, ринок е-книг у США перевищив 1 млрд. доларів. Натепер близько 64 % американських видавців випускають е-книги, а ще 20 % заявили про свій скорий вихід на ринок. З теперішніми темпами росту обсяги продажів електронних книг перевисять друковану продукцію у 2014-му році, втім, експерти відзначають, що це може статися і значно раніше.

Так, наприклад, на Amazon, за словами CEO компанії Джефа Безоса, електронних книг у 2010-му на сайті було продано більше, ніж паперових книг у м’яких обкладинках.

А за даними російського ринку е-рідерів, які, в цілому, відповідають кон’юктурі  українського ринку, зростання продажів електронних читалок за 2010-й років відбулось на рівні 250 %.

А це все радує:)

Про Ліну Костенко

31 січня Ліна Костенко провела у Києві свій творчий вечір, під час якого говорила багато і на різні теми. Що саме говорила пані Ліна можна почитати, наприклад, тут.

А вже 2 лютого видавництво «Либідь» презентувало нову збірку поезій письменниці «Річка Геракліта». Щоправда, самих нових поезій у книзі буде меншість – 60 проти 200 старих. «Ріка Геракліта» стала, до речі, майже що сімейною справою Ліни Костенко: упорядником виступила дочка поетеси Оксана Пахльовська, а післямову писав крайнє наближений до внучки письменниці Дмитро Дроздовський.

Про премії

27 січня відбулось вручення премії «Літакцент року 2010». У номінації художньої літератури між собою змагались «БотакЄ» Тараса Прохаська, «Все поруч» Івана Малковича та «Сльози речей» Андрія Содомори, який і здобув премію. Можливо, отриманню премії Содоморі сприяло те, що 1) книги Прохаська та Малковича були «вибраним», а не новими роботами, а також що 2) пан Андрій є другом Володимира Панченка, головного редактора Літакценту.

У номінації літературознавства премію отримала канадсько-українська дослідниця Ірина Макарик за книгу «Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років». «Золоту бульку», анти премію від Літакценту, цього року вирішили не давати.

Російську літературну премію НОС (новая словесность) отримав відомий письменник Володимир Сорокін за повість «Завірюха». В грошовому еквіваленті премія дорівнює 700 тисячам рублів. В боротьбі за премію Сорокіну вдалося обійти таких монстрів російської літератури як Віктор Пєлєвін, Павел Пепперштайн та Максим Осіпов.

Спільними діями Спілки журналістів Литви та Польського інституту у Вільнюсі було засновано премію Чеслава Мілоша. Твори, що висуваються на премію, мусять розповідати про співжиття різних культур на території Польщі або Литви. Мовою творів можуть бути мови колишнього Князівства Литовського: литовською, польською, українською, російською та білоруською.

Писав: Сашко Кульчицький для www.re-mag.com.ua

За матеріалами: bookvoid.com.ua, openspace.ru, litakcent.com, litgazeta.com.ua