Чи витіснить Інтернет друковану пресу?

З початку року кілька впливових українських друкованих видань оголосили про припинення існування , інші – про скорочення періодичності випуску та переорієнтацію на Інтернет (серед них “ДЧ” – прим. ред.). А за кордоном медіа-магнат Руперт Мердок запустив нову цифрову газету Daily виключно для планшетного комп’ютера IPad. То чи можна говорити про занепад друкованих засобів інформації?

У київських газетних кіосках, за словами продавців, покупців не меншає.

“Купують як і завжди. Всі кажуть, що не будуть купувати, що дорожчає, але насправді кожен рік те саме: як купували, так і купують. Навіть не вистачає газет. Люди літнього віку звикли до газет. Навіть дехто приходить з інших районів, бо вже звикли до своїх кіосків – от вони приходять до нас і купують,” – розповідає продавець одного з газетних кіосків на Подолі.

З початку року газета “Дело” оголосила про скорочення періодичності випусків та про розширення Інтернет-версії видання.

Головний редактор газети Світлана Панюшкіна в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловила думку, що процес переорієнтації медіа на онлайн є незворотнім, принаймні коли йдеться про видання новинного спрямування:

“Якщо відштовхуватися від того досвіду, який є у нас, то аудиторія йде в онлайн. Я, чесно кажучи, мало кого знаю, хто б зранку читав друковану пресу. Тому, звісно, все, що стосується оперативної інформації, новин, треба орієнтуватися на наших читачів в онлайні”.

Її підтримує генеральний директор української Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. Він також вважає, що орієнтовані на новини видання чекає швидкий занепад чи перехід до онлайн-формату:

“Закриваються здебільшого видання, які усе більше замінюються вільними джерелами інтернету. Це видання, які мають, скоріше за все, загальну новинну спрямованість, тобто видання рекламно-інфомаційного характеру. Оскільки Інтернет саме цю новинну площину активно перехоплює, як за рахунок швидкого розповсюдження, так і за рахунок розвитку соціальних мереж, соціальної журналістики, то уся ця активність поступово зміщується туди”.

Майбутнє – у спеціалізованої преси?

Водночас головний редактор газети “Дело” Світлана Панюшкіна каже, що Інтернет – насамперед помічник друкованих медіа, а не конкурент:

“Онлайн дає нам дуже велику перевагу, він нам показує, які новини цікавлять читачів. Ми можемо це бачити, виходячи з відвідувань, відгуків, що читачів та чи інша тема цікавить найбільше. Що ж до друкованого видання, то туди ми готуємо більш розгорнуто саме ті теми, які найбільше цікавлять наших читачів на сайті”

Олексій Погорєлов із Асоціації видавців періодичної преси вважає, що спеціалізованим та аналітичним газетам не варто турбуватися про своє майбутнє:

“Видання, які з’являються і продовжуватимуть з’являтись – це вузькоспеціалізвоні фахові видання, де інформація має дуже високу якість. Така інформація точно буде продаватись, оскільки точно є високий попит на якісну інформацію, задоволений ще не повністю. Це будь-які економічні, юридичні, видання, і з дизайну, і з інтер’єру і “зроби сам”, будь-яка тема, яка може бути більш глибоко і фахово розкрита. Там є багато можливостей, щоб продавати більш фахову інформацію, і люди будуть готові купувати таку інформацію, що допомагатиме їм краще, ефективніше жити”.

Папір як носій може зникнути

Водночас Олексій Погорєлов погоджується, що ця інформація може з’являтися на інших носіях, наприклад на планшетних ПК за передплатою.

“Якщо ми говоримо лише про папір як носій, то папір у певній довготерміновій перспективі точно поступово буде замінений. Тобто його не буде так багато, як зараз.Зрозуміло, що в Україні і у світі ситуація та сама – скорочуються аудиторії, які передплачують друкований носій. Не змінюється, а, може, навіть збільшується, попит на якісну інформацію, на якісну аналітику. Якщо ми говоримо тільки про носій, то я згоден – паперовий носій, кількість його користувачів буде скорочуватися,” – каже пан Погорєлов.

За підрахунками фахівців, в Україні зареєстровано понад 30 тисяч найменувань газет, з них близько 4 тисяч виходять постійно.

Це набагато більше ніж в Німеччині, кажуть експерти, тоді як німецький рекламний ринок у кілька разів потужніший за український. А це, на їхню думку, свідчить лише пр те, що більшість газет в Україні є не бізнесовими проектами, а проектами впливу, оскільки орієнтовані не на доходи від реклами чи передплат, а на кошти спонсорів.

Ганна Кундіренко

Бі-Бі-Сі, Київ