У ці чорно-білі зимові дні продовжуємо смакувати якскраві вірші з антології «Дольки помаранч», що, як ми пам’ятаємо, вийшла в Польщі зовсім недавно. Цього разу американські мотиви та ремінісценції Оксани Луцишиної, телевізійна тематика Дмитра Лазуткіна та поезія Катріни Хаддат про карпатську зливу.
Фото: http:litakcent.com
Поет і прозаїк.
Народилася в Ужгороді, з 2001 року проживає у США. Закінчила англійську і французьку філологію, а також програму з гендерних студій. Докторант кафедри компаративістики Джорджійського університету, викладає іноземні мови і світову літературу. Автор збірок поезії «Усвідомлена ніч» (1997), «Орфей Великий» (2000) та «Я слухаю пісню Америки» (2010), а також збірки оповідань «Не червоніючи» (2007) та роману «Сонце так рідко заходить» (2007). Стипендіат Фулбрайта (2001). Лауреат «Гранослова», «Привітання життя», премії «Благовіст» та премії фундації Ковалевих.
карлос енд тітос
джонні покинув
вже всі про це чули і всім набридло
мілледж авеню сяє дівочими плечима
це фіфочки із сестринств вийшли на полювання
своє і хлопяче
у них платтячка із завищеною талією
наквецяні личка
і велика пластикова пляшка на всіх
грає музика у «карлос енд тітос»
гріють смолоскипи, стукотять підбори
по дерев’яних настилах
офіціант каже – ось ваше пиво
чувак біля мене вже, як то кажуть, начитаний
півтома «війни і миру» так точно
мені навіть не зимно тому що довкола люди
люди і квітень
і їхнє пиво у залізних бляшанках
і їхня сп’яніла мова
та сама якою говорить джонні
паті, паті –
завтра і післязавтра буде ще одне паті
Господи Боже, Ти, милосердний
навіть до відступників і ренегатів
посеред тераси – дерев’яний човен
місцева принада, повна води
десь біля нього, коли вогні погаснуть
знайдуть один із моїх мокасинів
потім мене
у жалісливій америці
у її воді
на радість усім читальникам
я лежатиму як дуже великий гетсбі
carlos and titos
johny mnie zostawił
już wszyscy o tym słyszeli i wszystkim obrzydło
millage avenue pobłyskuje dziewczęcymi ramionami
to laski z żeńskich akademików wyszły na polowanie
swoje i chłopięce
mają na sobie sukieneczki z podwyższoną talią
wytapetowane buźki
i wielką plastikową butelkę na wszystkie
gra muzyka w carlos and titos
grzeją pochodnie, stukają obcasy
po drewnianych podłogach
kelner mówi – proszę pani piwo
gość obok mnie jest już, jak to mówią, naczytany
pół tomu wojny i pokoju tak dokładnie
nie jest mi nawet zimno dlatego że wokół są ludzie
ludzie i kwiecień
i ich piwo w metalowych puszkach
i ich pijany język
ten sam jakim mówi johny
pati, pati –
jutro i pojutrze będzie jeszcze jedno pati
Panie Boże, Ty jesteś miłosierny
nawet dla przestępców i zdrajców
na środku tarasu – drewniana łódka
miejscowa przynęta, pełna wody
gdzieś koło niej, kiedy ognie zgasną
znajdą jeden z moich mokasynów
potem mnie
w litościwej ameryce
w jej wodzie
ku radości wszystkich czytelników
leżeć będę jak bardzo wielki gatsby
(tłum. Aneta Kamińska)
Дмитро Лазуткін (1978)
Поет і спортсмен. Народився в Києві, де мешкає до цього часу. Автор збірок: «Дахи» (2003), «Солодощі для плазунів» (2005), «набиті травою священні корови» (2006), «Бензин» (2008), а також однієї збірки російськомовних віршів «Паприка грез» (2006). Чемпіон України зі слему, лауреат багатьох літературних нагород, на міжнародному фестивалі в Мінську здобув звання Короля Поетів. За освітою інженер-металург і журналіст, працював інженером, тренером карате, журналістом, ведучим спортивної програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі» та «Чоловічий клуб», а також спортивним комментатором під час олімпіад у Пекіні й Ванкувері. Бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кікджитсу, Чемпіон України з козацького двобою, майстер спорту з ушу-саньда, Володар чорного поясу з кемпо (1 дан).
У 2004 році був стипендіатом програми Міністра культури Республіки Польща «Gaude Polonia». У Польщі його вірші друкувались у часописах «Pobocza» i «Pociąg 76» (перекл. Уршула Вітвіцька-Рутковська), а також у «Akcent» і «RED. » (перекл. Анета Камінська).
Цей шалений світ
за останні кілька років
багато моїх друзів
відмовилося від телевізора
просто не дивляться якщо вже є
або якщо ні –
не купують і все
навіть у кредит
з мінімальним відсотком
звичайно
я їх розумію –
весь цей клонований бруд
неупереджені новини
клуб веселих і кмітливих
осередок тупих і сердитих
чужий шоу-бізнес
що залишається?
спорт і погода
але й вони не гарантують бажаного результату
до того ж довгі рекламні блоки
виснажливі як новорічне звернення президента
президенти змінюються
новорічні звернення – не дуже
щоправда є ще нічні сеанси для дорослих
але їх ще треба дочекатися
бо ж спершу все одно –
екстренні випуски і спеціальні репортажі
нас багато
виспівують хором китайці
земля – землянам
кажуть земляни
заглиблюючись у шахти
серце імперії
відшукали під шкірою священної корови
треба дочекатися
поки помре власною смертю
щоб не ображати почуття віруючих
терміновим втручанням
у сфабриковані справи
внутрішніх органів
не там треш синку!
гай річі і рікі мартін
свен горан ерікссон
і йосип давидович кобзон
бєлкі стрєлкі космонавт каденюк
депутати всіх фракцій
терористичні акти стають частішими за акти статеві
тату і томаш адамек
наш тріумф – на євробаченні
у ліжку з мадоною
в гостях у сказкі
людство цікавлять особистості
народу потрібні герої…
я розумію своїх друзів
все краще розумію своїх друзів
у супермаркеті намагаюся купувати
лише натуральні продукти
принаймні двічі на місяць кидаю палити
часто виходжу на вулицю –
хочу дізнатися трохи правди
про цей шалений шалений світ
Ten szalony świat
w ciągu ostatnich kilku lat
wielu moich przyjaciół
zrezygnowało z telewizora
po prostu nie oglądają jeśli już jest
albo jeśli nie ma –
nie kupują i już
nawet na kredyt
o minimalnych odsetkach
oczywiście
rozumiem ich –
cały ten klonowany brud
bezstronne wiadomości
klub wesołych i bystrych
ośrodek tępych i gniewnych
cudzy show biznes
co pozostaje?
sport i pogoda
ale i one nie gwarantują oczekiwanego rezultatu
do tego przecież długie bloki reklamowe
męczące jak noworoczne orędzie prezydenta
prezydenci się zmieniają
noworoczne orędzia – nie za bardzo
co prawda są jeszcze nocne seanse dla dorosłych
ale do nich jeszcze trzeba doczekać
bo najpierw jednak –
wydania z ostatniej chwili i specjalne reportaże
jest nas dużo
wyśpiewują chórem chińczycy
ziemia – dla ziemian
mówią ziemianie
zagłębiając się w szybach
serce imperium
znaleziono pod skórą świętej krowy
trzeba poczekać
aż umrze własną śmiercią
żeby nie obrażać uczuć wierzących
natychmiastową ingerencją
w sfabrykowane sprawy
organów wewnętrznych
nie tam pocierasz synku!
guy ritchie i ricky martin
sven göran eriksson
i josif dawidowicz kobzon
biełki striełki kosmonauta kadeniuk
posłowie wszystkich frakcji
akty terrorystyczne stają się częstsze niż akty płciowe
t.a.t.u. i tomasz adamek
nasz triumf – na eurowizji
w łóżku z madonną
w gościach u skazki
ludzkość interesują osobistości
narodowi potrzebni są bohaterowie
rozumiem swoich przyjaciół
coraz lepiej rozumiem swoich przyjaciół
w supermarkecie staram się kupować
tylko naturalne produkty
przynajmniej dwa razy w miesiącu rzucam palenie
często wychodzę na ulicę –
chcę poznać trochę prawdy
o tym szalonym szalonym świecie
(tłum. Aneta Kamińska)
- Фото: mykolan-photographics.blogspot.com
Катріна Хаддад (1978)
Поетка і перекладачка. Походить із сирійсько-української родини, мешкала в Донецьку, Харкові й Дамаску, нині живе в Києві. Початкову освіту здобула в Сирії (в Дамаску), середню – в Соледарі (Донецька область), вищу – з української філології – в Харківському університеті.
Працює літературним редактором журналу і сайту «Телекритика». Лауреатка літературних премій видавництва «Смолоскип» (2006 і 2007) і богемного бюллетеню «Культреванш». Вірші публікувалися в антологіях ZЕХ (2006), «Дві тонни» (2007), «Готелі Харкова» (2008) та «Вакації 2» (2007). Перекладає арабську поезію.
Польською вірші публікувалися у виданнях «Pobocza» (в перекладі Урсули Вітвіцької-Рутковської), «Pociąg 76» (у перекладі Анни Гутковської) та «Akcent» (у перекладі Анети Камінської). 2010 року брала участь у фестивалі «Місто Поезії» в Любліні.
карпатська злива
день перший. карпатський дощ
типові будинки, що ними забудовано галицьку столицю,
– чотирилиці януси – сизифи многотрудні –
тримають у своїх дерев’яних легенях луну
над-довго
над-протяжно
над-глибоко
дерев’яні судини-ребра-легені-серця
вібрують колами сходять за грудним голосом
трембіта камінь що пірнає в воду
: лууунннннь!
(час перший. вода з неба. трохи туману. дерева.)
в океані теплі й холодні течії перетинаються
перетікають одна в іншу
п’ятилунні цівки течуть
цимбали то океан із човнами на хвилях
(час другий. карпатські відлуння. початок зливи.)
Katrina Haddad (1978)
karpacka ulewa
dzień pierwszy. karpacki deszcz
typowe domy, którymi zabudowano galicyjską stolicę
– janusowie o czterech twarzach – mozolni syzyfowie –
trzymają w swoich drewnianych płucach pogłosy
prze-długo
prze-ciągle
prze-głęboko
drewniane pośladki-żebra-płuca-serca
wibrują kołami schodzą za głębokim głosem
trembita kamień który rzuca w wodę
: łuuuuuuuuuuu!
(pora pierwsza. woda z nieba. trochę mgły. drzewa.)
w oceanie ciepłe i zimne prądy przecinają się
przenikają się nawzajem
pięciogłose strugi płyną
cymbały to ocean z łodziami na falach
(pora druga. karpackie odgłosy. początek ulewy)
(tłum. Aneta Kamińska)
За тиждень чекайте на продовження огляду антології «Дольки помаранч».
Нагадаємо, що до антології увійшли тексти авторів, які народилися в 1960-х, 1970-х і 1980-х роках, це: Оксана Забужко, Віктор Неборак, Юрій Іздрик, Марія Шунь, Назар Гончар, Роман Садловський, Іван Лучук, Іван Андрусяк, Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка, Оксана Луцишина, Дмитро Лазуткін, Катріна Хаддад, Олена Гусейнова, Олег Коцарев, Богдана Матіяш, Любов Якимчук, Богдан-Олег Горобчук, Андрій Любка.
За надані тексти для цієї публікації дякуємо Анеті Камінській та видавцям – Національному центру культури (Narodowe Centrum Kultury) та Корпорації «Ha!art».
Придбати книжку можна на сайті видавництва або в інтернет-магазинах. Коштує вона досить помірно для такого обсягу – 41 злотий (приблизно 100 гривень).
Друг читача