Схоже на тінь давно загиблої луни, тихо звучить ніжне ім’я Ханако загадковою музикою примарних надій. Прозорий аромат потаємного кохання дзвенить солодкою спокусою в пронизливому повітрі буденності. Весь світ завмирає в очікуванні того, що має статись… Але… Коли до мети залишається так мало, що вже неможливо зрозуміти, де закінчується очікування і починається щось інше, саме тоді випадково кинутий у дзеркало погляд руйнує все. І нехай цього дзеркала не існує в реальності. Байдуже! Його треба розбити на маленькі скалки. І відшукати для кожної з них свою, вигадану маску. І тоді вже спокійно повернутись до солодкого очікування примарного щастя, сховавшись від світу за намальованою усмішкою для своєї душі.
- Постановка та музичне оформлення – Олександра Мірошниченка
- Декорації – Дмитра Левенка, Лілії Кокуріної
-
Художник по костюмах – Лілія Кокуріна
-
Ролі виконують:
-
Ханако – Єва Прохоренко
-
Дзіцуко Хонда – Лілія Кокуріна
-
Єсіо – Дмитро Левенко
Партнер виставки – Благодійний фонд Влади Прокаєвої «Обдаровані діти — майбутнє України»
Інформаційні партнери: канал новин «24», ТВі, радіо «Ера», День, Мета, Газета по-українськи, АртВертеп, Главред, кулінарний портал «Смачно», Буквоїд, Газета по-київськи, Вечірні вісті, 2000, Український тиждень