На 5 поверсі живе поетеса Ліна Костенко, на 11 – поетеса Світлана Йовенко, на 9 – письменники Петро Осадчук і Анатолій Качан.
13-поверховий письменницький будинок збудували на початку 80-х років минулого століття на кошти літфонду у формі розгорнутої книги.
Поетеса Світлана Йовенко нарікає на те, що будинок давно занедбаний: не працюють ліфти, обсипається штукатурка, облітає цегла.
«Найгірше – що щороку тут перевіряють якісь труби і під вікнами Ліни Василівни риють яму. Вона про цю яму написала навіть у своєму романі«Записки українського самашедшого». Перед іншими будинками дитячі майданчики, а в нас – прохідний двір. Сама не раз із вікна бачила, як негідники школярам із сусідньої школи наркотики курити за гроші давали», – ділиться поетеса.
На першому поверсі контори орендують приміщення під офіси.
«З вікон на газони недопалків штук по 70 в день летять, – скаржиться Світлана Йовенко. – Одного дня зібрала 69 у целофановий кульочок і повісила в ліфті, підписала: «У рік свині не будьмо свиньми». Думаєте, подіяло?».
Ліфт у будинку часто застрягає. Письменник 71-річний Анатолій Качан розповідає, що гості бояться ним їздити.
«Один друг, як приходить в гості, то пробує підлогу ліфта спочатку ногою. Не провалився – потім заходить. Багато крутих тепер позаселялися. Вже бували такі випадки, що ідеш в ліфті – заходить якийсь бізнесмен з охоронцем. Цей охоронець мені каже: «Не делайте резких движений». Відповідаю: «Та я з самого заселення цього будинку, сам вас боюся», – згадує письменник.