Степан Сапеляк народився на Тернопільщині 1951 року, навчався у Львівському університеті. За активну, часом і підпільну, громадську діяльність та «націоналістичні» вірші в 1973 році був ув’язнений радянським режимом. З вісімдесятих років жив і працював у Харкові. Автор книжок віршів, публіцистики, спогадів. Лауреат численних літературних премій, у тому числі й Шевченківської. Був серед засновників українського ПЕН-клубу, членом Гельсинської групи, став однією з ключових постатей національно-демократичного середовища Харківщини кінця 1980-х – початку 1990-х років.
За попередніми даними, причиною смерті став інсульт.