Найдешевші квитки на виставу без місця коштують 150 грн. Їхні власники кучкуються біля барної стійки. Сідають на підлогу або займають вільні крісла в партері.
Світло вимикають. У центрі зали на електрогітарі починає грати композитор спектаклю Маркус Біркле. На сцену викочують каталку. На ній лежить спляча Васіліса Єгоровна — актриса 34-річна Тетяна Несвідоменко. Білявка потягується, демонструючи глядачам оголену спину. За задумом режисера, усі події на сцені — її марення. Перед кожним наступним сном, назву п’єси виносить дівчина в червоній мереживній білизні. Тримає табличку з написом високо над головою, як це роблять між раундами боксерських поєдинків.
— Заважають фанати Леся Подерв’янського, — каже актор 56-річний Олег Примогенов. — Тіки рота відкриваєш сказати: “Мир землі, здоров’я в хаті…”, а вже із зали кричать твою хохму “і гарна дівка на кроваті”. Я тоді спеціально кажу “гарна баба на кроваті”, щоб інакше було.
Олег Примогенов грає чотири ролі — цинічного Умберто Васильовича, літературознавця Івана Опанасовича, господаря котельної Вєніаміна, короля Літра. У спектаклі також задіяні телеведучий Микола Вересень, співак Андрій Середа.
— Спочатку злякався, коли запропонували Подерв’янського, — продовжує Олег Примогенов. — Почитав оті всі матюки. Подумав, ніхріна собі отаке зі сцени говорити. Потім налаштувався, як на черговий експеримент. Я за життя 17 театрів поміняв, маю 55 записів у трудовій. Набридло на репетиції ходити і богемне життя вести — ставав вантажником, тягав ящики разом із пролетаріатом. Був асистентом дресирувальника в цирку. Працював із собаками, кіньми, пантерою. На телебаченні як режисер робив кримінальну програму “Чорний квадрат”. Вигнали, правда. Казали, що смішні сюжети знімаю. Відповів: якщо про ментів серйозно знімати, ще смішніше вийде.
Із Лесем Подерв’янським актор знайомий уже 30 років.
— Приходив до нас у Молодіжний театр на репетиції. Читав у гримерках свого “Гамлета” — ми падали від сміху. Поставити навіть на капусниках боялися, бо театр би розформували. Тепер час інший. Спонсор гроші дав. Режисер пояснив, як подолати внутрішній бар’єр перед виходом з брутальною лайкою на сцену. Сказав вимовляти матюки радісно, насолоджуватися поетикою слів. Коли ці слова кажеш похмуро чи жорстоко, вони і стають страшними.
Вистава триває 1,4 год.
— Х…йня повна, — забирає бежевий плащ із гардероба 55-річний киянин Сергій. — До кінця досиділи з дружиною. Цікаво було подивитися, до якого ступеня маразму можна дійти. Враження, що школяр, якого батьки в дитинстві лупили за матюки, нарешті дорвався. Із п’єсами був знайомий. Хотів подивитися, як це виглядатиме на сцені. Мова в нього все-таки соковита. Розчарований, що час убили.
Припарковану біля клуба БМВ відмикає 31-річний Георгій Амбрус у синьому вельветовому костюмі.
— Вистава весела. Думаю, тільки зараз Подін (Подерв’янського. — “ГПУ”) час настав для сцени. Раніше всі сподівалися, що його творчість — це про щось із минулого радянського. Тепер, коли побачили, що ми так і залишилися жити в гівні, то п’єси зазвучали в тему.