Свою поетичну збірку «Відкритий райдер» Олена Гусейнова складала у перервах між прибуттям літаків і відправленням потягів, чеканням на паперові листівки, які часом швидше досягали адресата, ніж електронні листи, і не боялася чергової митниці, бо завше мала дозвіл на особисту контрабанду. Фіксовані в блокнотах схеми метро в мить перетворювалися на подорож, тривалість якої не обмежувалася точним часом на годиннику, а переходила в інший часовий вимір – довгих рядків й односкладових слів. Однак усі виписані маршрути стали лише відправною точкою для історії позаавторської, історії, яка може стати чиєю завгодно. Кожен текст відкритий для чужих нотаток, дописів і домислів.
Така подорож неможлива без заброньованого номеру в готелі, визначеного меню для сніданків і вечерь, помічених на карті книжкових магазинів і блошиних ринків. Це райдер, який виконується навіть при випадкових змінах колій або рейдерських захопленнях. І тільки зустрічні складки зеленої спідниці в білі горохи можуть відмінити усі домовленості маленької чорної сукні, адже попереду – назви міст і завше правдиві вказівники для Easy Rider.
Друг читача