Книгодрукування було винайдене двічі: спочатку в Китаї, а вже потім в середні віки у Європі.
У Китаї широкого поширення набула техніка друку з дерев′яної форми: майстри вирізували текст ножем на дерев′яних дощечках.
Хто ж є винахідником книгодрукування, однозначної думки немає. Одна з найпопулярніших версій свідчить, що ним є Іоганн Гутенберг. У кінці XV століття він винайшов перший друкарський верстат. Принцип його роботи полягав у використанні рухомих літер (металевих брусків із зображенням друкарського знаку).
Верстат поєднав в собі принцип штемпелювання з ксилографією. Цей винахід дуже швидко став популярним, і книгодрукування розповсюдилося містами Італії. Саме у Венеції був розроблений новий шрифт, що отримав назву «антікви», або «венеціанського шрифту».
Проте, розвиток друкарської справи не поклав кінець переписуванню книг. Більше того, переписувачі (переважно, в Італії) розробили для своїх клієнтів нові красиві стилі письма.
Згодом ці стилі в Європі почали вивчати у вищих навчальних закладах, а манеру написання листів назвали каліграфічним почерком.
У наш час більшість текстів виходять з-під друкарського верстата. Проте, багато людей знову почали цікавитися мистецтвом каліграфії — і це, безумовно, позитивна тенденція.
За матеріалами Ridna.ua