Уроки української. Практикум від знаменитостей

*

Вже близько року в Києві, Херсоні, Луганську діють безкоштовні курси української мови, ініційовані громадськими активістами. З цієї осені географія розширилась – уроки проводять в Житомирі, Кіровограді, Кременчуці, Калуші, Сумах, Севастополі. Зараз триває набір учнів в Донецьку і Черкасах.  Викладачами працюють близько сорока волонтерів. Це професійні філологи – науковці, шкільні вчителі, викладачі ВНЗ. Курс, розроблений за допомогою Центру освітнього моніторингу, розрахований на півроку. Учнями вже стало п’ятсот осіб, з них півтори сотні в Києві. “Передусім ми формуємо середовище для спілкування українською мовою, оскільки саме мовний, а нерідко – психологічний бар’єр стоїть на заваді їх органічному переходу на спілкування українською. То ж чимало уваги приділяється усному мовленню. Хоча звісно присутні теми з граматики, стилістики, орфоепії, ділового спілкування, лексики”, – розповідає координатор курсів Анастасія Розлуцька. На черзі створення аналогічних курсів при Верховній Раді для охочих народних депутатів.

 

32

Що мотивувало вчити українську і як на практиці це зробити? Олег Скрипка: “Якщо ми хочемо, щоб наші діти жили в достатку – ми мусимо розмовляти українською” Відомий рок-музикант Олег Скрипка народився і виріс в Росії, вищу освіту і перші музичні вершини здобував в Україні, але українську мову вже почав вчити у Франції, куди переїхав на початку  90-х років. “Коли ти віддаляєшся від України, ти вже дивишся зі сторони і на ситуацію в Україні, і на себе. В тебе чітко формуються акценти і пріоритети. Ти починаєш поважати себе, а один з проявів цієї поваги, зокрема, і повага до мови, якою ти говориш”, – пояснює музикант. “Послаблення позиції української мови – це послаблення української державності, а послаблення української державності веде вже до економічного послаблення. Тобто наш гаманець залежить від мови. Коротко кажучи, якщо ми хочемо щоб наші діти жили в достатку, ми мусимо розмовляти українською”, – виводить формулу музикант.

 

“Смішними” вважає дискусії на тему, навіщо знати українську, якщо й так всі розуміють російську. Це питання не політичне, це суто культурне питання та питання освіченості. Ти знаєш мову – ти освічена людина, не знаєш – не освічена. А дискусія, навіщо її знати, це дискусія із-за лінощів, низького культурного рівня  і неграмотності”, – переконаний рокер. “Я не буду примушувати всіх людей говорити українською, а лише скажу, що люди, які переходять на українську мову у вжитку, це люди які замислюються взагалі, ким вони є, що роблять у цьому світі та куди вони рухаються”, – вважає Скрипка. Крім того, на його думку, знання мови країни, в якій ти живеш – це обов’язкова передумова для успіху.

 

Відома письменниця Ірен Роздобудько родом з Донецька, з дитинства російськомовна, оскільки так спілкувалися її батьки. Це вже наслідки політики русифікації, оскільки бабуся письменниці  –  україномовна, навіть викладала у школі українську мову та літературу. Стрімким потягом до вивчення мови предків з’явився на початку 90-х, під час хвилі національного відродження. “Але переїхавши остаточно в Київ, я рік мовчала. Бо потрапила в україномовне середовище, і мені ніяково було відповідати тією мовою, якою до мене звертаються. Так само, як мені було ніяково в Англії не відповідати англійською, а в Китаї – китайською”, – продовжує Ірен.

 

*

 

Для Лариси Денисенко такою людиною став її тодішній шеф. У 23 роки, отримавши фах юриста, дівчина пішла працювати в Міністерство юстиції, яке очолював Сергій Головатий. “Офіційну мову я швидко вхопила, бо щодня з нею працювала. Але досі вдячна Сергію Головатому, бо він крізь мою повагу до професійної діяльності притягнув мою любов до української мови. Бо він нею розмовляв невимушено, гарно, елегантно, а не просто офіційно. Він не просто розмовляв українською, він нею жив”, – пригадує літераторка. “Мене зажди дивувало, чому люди нехтують тим природним, щоб мало б само по собі відбуватися, тобто чому не вивчити українську, живучи в Україні? Але нам потрібні поштовхи. Тому моя порада – знайти такий поштовх чи інтерес. Це може бути книга, людина, кіно, пісня, все що завгодно.

 

*

 Лідер гурту “Mad Heads” Вадим Красноокий – учень та випускник однієї з столичних російськомовних шкіл. Аж до 34-ох років музикант думав і розмовляв здебільшого російською. “Тільки практика! Спочатку починав це робити з людьми, які зі мною розмовляли українською, тобто переходив до них на українську. А останні п’ять років уже зі всіма говорю виключно українською,  бо це моя позиція. І я закликаю усіх переходити на українську, бо мова – одна з тих речей, яка створює незалежну самостійну державу. Я досі зустрічаю в Києві людей, які не розуміють українську, більше того, дехто навмисно не хоче її розуміти. Держава, яка не може змусити людей, які живуть в столиці України,  поважати свою державну мову – це держава з дуже поганими прогнозами на майбутнє. Тому мовне питання обов’язково потребує опіки зверху”, – резюмує рокер.

 

Українська правда життя