Ірена Карпа на презентації електроннї збірки оповідань «Історії моїх жінок» влаштувала аукціон

*

 

“Ви будете сприймати текст, якщо я читатиму сидячи? Тоді ви мене не зможете бачити? – запитує 32-річна письменниця Ірена Карпа у ресторані “Майстерня Шоколаду” в Києві 14 листопада. Вона презентує електронну збірку оповідань “Історії моїх жінок”. У залі чути схвальні вигуки. “О, дякую вам, що ви прийшли не для того, щоб подивитися на Карпу, – каже Ірена. – Не вмію вальяжно сидіти. Мені здається, що всі починають їсти пити і бігати. У мене синдром шкільної вчительки”.

 

Сідає біля лампи під абажуром і читає з ноутбука історію про хвору на рак дівчинку Сашу. Прототипом для неї стала реальна дівчина Ксенія, яка зараз лікується в Мюнхені. За вхід на презентацію відвідувачі платили по 25 гривень, ці гроші підуть на лікування Ксенії. Збірку “Історії моїх жінок” Ірена написала на основі реальних історій реальних людей. Це інтерактивний проект, в якому читачі можуть обговорювати історії з авторкою і між собою. Збірка буде доступна тільки в електронному форматі на сайті bookland.com. Упродовж всього проекту Ірена Карпа додаватиме нові історії.

 

“Проект для мене унікальний, цих текстів не існує на папері, – каже Ірена. – Дуже зручно скачати на девайс, прочитати одне оповідання, потім, коли буде час, прочитати інше. А не тягати з собою цеглину паперову. Ми поставили дуже демократичну ціну за чотири оповідання – 8 гривень. Все-одно знаходяться люди, які кажуть: “От Карпа – сука, бабло з нас дере”. Назва “моїх жінок” – провокативна. Ірена згодна, якщо хтось побачить в ній навіть лесбійський підтекст.

 

“Це навмисна провокація. Хай би всі кричали, що Карпа – лесбійка. Я, чесно, кажучи, не проти цього, навіть з позиції захисту від масованої антигей-пропаганди. Хоча насправді “мої жінки” – ті, історії яких мене зачепили. Тут всі люди, яких може полюбити моє серце мізантропа. Я все життя вважала, що я ненавиджу людей. А виявилося, що я гуманіст. Героїнею моєї збірки може стати будь-яка жінка. Пишу в ній про серйозне і ліричне. Останні мої книги всі розважального характеру. А кудись же треба було запихати всю цю лірику. Сама відчула цінність кожного дня, коли кілька тижнів тому проходила обстеження. Коли лікар сказала, що здорова, ми з подругою танцювали зажигатєльную самбу біля церкви на Оболоні. Тепер ціную кожен день”.

 

Для збору коштів для хворої на рак дівчини в кінці презентації влаштували аукціон. Флешка з першим випуском “Історій” пішла з молотка за 210 гривень, стільки ж віддали за термо-горня, зарядний пристрій слухачі викупили за 80, а набір для приготування глінтвейну – за 300 гривень.

Газета по-українськи