Google святкує ювілей українського прозаїка – 5 дивацтв Івана Нечуя-Левицького

*

 

Google сьогодні випустив святковий Doodle на честь 175-річчя з дня народження класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. На картинці зображено сцену з твору письменника “Кайдашева сім’я”.Іван Левицький народився 13 (25) листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору, що згодом яскраво відбилося в його творчості.

 

 

Gazeta.ua пропонує 5 дивацтв українського класика.

Вставав та лягав у визначену годину. Їв тільки вдома у призначену годину і ніколи ніде не хотів випити ні чаю, ні кави, бо то було не в призначену годину і не таке як він звик, а значить могло йому нашкодити.

 

Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним і тим самим маршрутом: нагору до Володимирської, потім до фунікулера й назад Хрещатиком додому, завжди під парасолькою. Дуже боявся застудитися і навіть їдучи влітку на два тижні кудись брав з собою пальто осіннє, кожуха і шапку.

 

Дуже категоричним був щодо правопису: “Писати треба так, як люди говорять!”. Велику зненависть мав до “і” та до апострофа (писав сімя, а не – сім’я). Так само люто ненавидів “й” на кінці прикметників у місцевому відмінку і страшно обстоював за те, щоб писати – “на зелені траві”, “у сиві шапці” і запевняв, що так говорить величезна частина України, бо він же багато років ходить до Михайлівського монастиря і там розмовляє з прочанками, опріче того розмовляє з двірниками і з бабами, що носять молоко.

 

1904-го року на ювілеї Нечуя-Левицького у “Континенталі” коли всі його вітали і виголошували промови, він о 10-ій почав з усіма прощатися і пішов: “Уже десята година. Мені час спати, бо заслабну”.

 

Іван Семенович нікого собі не вподобав. “Не знайшов собі до смаку, – казав він. – Я, бачте, вдався собі естет і кмітливий. То зараз і прикмічу в панні щось не естетичне і вже вона не моя”.

 

Газета по-українськи