Пізніше, кілька місяців повоювавши у русі Опору, юний Шарль потрапив до німецького концтабору, але й звідти він вийшов живий та неушкоджений! А повернувшись до Парижа, мав нагоду навчатись у самого Фредеріка Жоліо-Кюрі, гідного представника видатної родини нобелівських лауреатів. Цей перелік щасливих «випадковостей» можна продовжувати ще довго: потрапити до ЦЕРНу на самому початку існування нині всесвітньо відомого наукового центру, коли про адронний колайдер ще й гадки не було; привезти зі Сполучених Штатів ідею наукової освіти для французьких школярів у мить найгострішої потреби саме такого методу…
Історія життя, розкладена по поличках – приблизно так можна охарактеризувати книжку «Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу» – мемуари Жоржа Шарпака, написані у співавторстві з відомим вченими. В українському перекладі спогади побачать світ у вересні, і будуть презентовані на Форумі видавців у Львові. Саме цією книжкою «Видавництво Кальварія» вирішило відкрити нову серію «Колекція Наука», у якій планується знайомити українських читачів з найвидатнішими іменами світової науки.
Зверніть увагу на два слова – «вигнанець» і «громадянин світу» – у назві. Жорж Шарпак – цілком успішна людина, яка на рівних спілкувалася з главами держав, вважав себе вигнанцем. Звідки ж його було вигнано? А з України. Нині те містечко, де він народився, – Дубровиця – входить до складу нашої держави, хоча тоді належала Польщі. Погроми залишили гіркий слід у душі вченого, проте не полишала його й ностальгія по батьківщині. Жорж Шарпак – його ім’я, його досягнення – належать і Україні також.
Він винайшов перший детектор елементарних частинок – так звану пропорційну камеру. З елементарних частинок, як відомо, складається світ. Вони – ключ до таємниці буття. І нещодавній винахід «частинки Бога» – бозона Гіґґза – не був би можливий без Шарпакової пропорційної камери, збудованої наприкінці 1960-х. А ще Жорж Шарпак ініціював запровадження у Франції нової (на той час) системи наукової освіти у школах «Руки в тісті» (Lamain à lapâte). Щось подібне в Україні робить Мала академія наук України – не дивно, що ця державна установа позашкільної освіти підтримала видання спогадів видатного вченого.
Словом, у вересні на нас чекає подвійна прем’єра: книжки, яка докладно розповість про надзвичайну особистість, чий ювілей – 90 років – ми святкуємо у цьому році, та книжкової серії, яка – сподіваюся – принесе нам чимало сюрпризів. Уривки з перекладу можна буде почути 21 липня у Актовій залі Львівської Політехніки, де відбудеться День Шарпака. А у жовтні у Києві в «Мистецькому Арсеналі» пройде велика конференція, присвячена 90-річчю Ж. Шарпака та 60-річчю ЦЕРНу.
Іван Рябчій