“Без Києва у них немає – ДАТИ ХРЕЩЕННЯ. А без дати хрещення країна не має європейської історії. А це реально удар під дих, таке усвідомити. “Ні, ні, ні!” – кричить і біснується колективна свідомість, захищаючись від розверзтої прірви під ногами: від ПУСТОТИ…
Ми – та “материнська плата”, без якої, варто було її на 23 роки навіть не усунути, а тільки трошки ВІДСУНУТИ набік, – весь імперський міф “тысячелетней истории” з тріском летить шкереберть, залишаючи по собі те, що й бачимо в Лугандонії – “нехристів” (с).
І невипадково кремлівський “департамент з ідеології” – тоталітарна секта РПЦ МП – весь час товкмачить про “русское православие” – і практично не вживає слова “християнство” (!!!). Це не що, як спроба створити “свою окрему релігію” (“лівої руки”) – те, над чим свого часу працював Гітлер, але не встиг довершити (=знамените “Gottglaubig” НСДАП). “Православні кадировці” цьому “новому канону” не суперечать – а от християнських священиків за ним переслідують на окупованих територіях люто й нещадно, як у Давньому Римі.
Все чесно, все як на долоні: в Києві – 1026-ліття хрещення Руси-України, в Москві – Ураза-байрам (як навмисно для наочности збіглося!). Поставте поруч дві картинки, і жодних питань більше не виникатиме: рано чи пізно, хай і на 330-й рік після “переносу” Київської метрополії до Москви, правда виходить на яв. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.
Лжецерква ж, де “глава церкви – Кирилл” (!!! – НЕ Христос, як має бути в кожній християнській церкві!), хай іде – на нетря-на болота, де люди не ходять, де кури не піють…(((((((
А всіх християн і мусульман, як і всіх “світських” громадян України, вітаю з святом. Слава Ісусу Христу! Аллах Акбар! Молімось за перемогу”.