Так відомий письменник каже про поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz», що цього року відбувся під гаслом «Музи не мовчать».
Це вже V Міжнародний поетичний фестиваль у столиці Буковини. Отож – ювілейний. Але оскільки країні зараз не до свята, то, як стверджують організатори, програму фестивалю зробили не святковою. Виступи поетів з різних країн означили не просто як поетичні читання, а як дискусійні площадки. До Чернівців приїхали поети з різних країн – Польщі, Австрії, Швейцарії, Німеччини, Франції. Одним із спонсорів цьогорічного фестивалю став фонд Рината Ахметова. Президент фестивалю Святослав Померанцев каже, що не бачить в цьому нічого поганого.
Як почувається поет на фестивалі, до якого цьогоріч має стосунок фонд Ахметова, запитала у відомого українського письменника Юрія Андруховича:
– Я справді розчарований тим, як особисто Ринат Ахметов поводиться у цій ситуації, що склалася в Україні, – почула у відповідь. – Про себе особисто можу сказати, що я перебуваю тут за власний рахунок. Слава Богу, у Чернівцях у мене є друзі, то маю де зупинитися. Тепер в Україні така дилема: що ми можемо ще робити, крім безпосередньої участі у бойових діях? Якщо ми не на сході, якщо поки що не мобілізовані, то чи виявляти свою солідарність в такий спосіб, що не проводити фестиваль, чи все-таки виявляти свою позицію у тому, що фестиваль відбувається. Я вирішив, як і, мабуть, всі учасники, що друге рішення все-таки правильне. Тобто фестиваль знайшов для себе цьогорічну формулу – “Музи не мовчать”, що має підкреслити, що у цій ситуації поети теж шукають якісь відповіді на ці трагічні запитання. І я думаю, що це один із проявів того, як ми протестуємо. Тобто ми не хочемо впускати у своє життя реальність війни. Я не хочу вигороджувати чи критикувати організаторів, бо я теж в оргкомітеті. Але мені здається, що є ще такий момент, коли варто відокремлювати діяльність фонду як такого від постаті самого Ахметова. Фонд протягом років брав участь у дуже важливих і потрібних проектах, тобто фінансово їх підтримував. Я і сам з цього скористався, я був учансиком Ляйпцігської книжкової виставки у березні цього року, мої авіаквитки були придбані на гроші цього фонду. З того часу було багато змін, і я вирішив, що особисто постараюся бути від фінансування незалежним. Але фестиваль без нього, мабуть, відбутися не зміг би.
– Але якщо немає грошей, може, не варто проводити фестивалі…
– Це добре запитання. Мені здається, воно десь тим і закінчиться, що наступного року не буде нічого. Не хотілося би бути пророком. Ну так… якась частина цього профінансована відповідним фондом – це факт. Наскільки це морально чи аморально… Фонд має на своєму рахунку багато корисних проектів. Одна з його рушійних сил, Олеся Островська-Люта, вона, якщо не помиляюся, зараз заступник міністра культури. Є постать оліхарха №1, з позицією якого дуже багато запитань. Але є і конкретні люди, яких ми знаємо, які у цьому фонді працювали. Тому дуже не просто взяти це і розірвати. Ми в той же час розуміємо, що держава опинилася у складній ситуації, що у неї стільки видатків зовсім іншого плану. І навіть нечесно – звертатися до неї з питаннями підтримки фестивалів. З тих перспектив, які мені здаються реальними, це те, що вже наступного року чернівецький фестиваль просто не відбудеться. Але будемо сподіватися, що знайдуться ще якісь варіанти. Я у кухню збирання грошей зовсім не посвячений. Але, може, настане час, коли не буде вибору між якимось поганим політиком-олігархом і державою. Тому що з’являться ще якісь варіанти. Хоча це зараз малоймовірно.
За матеріалами BukNews