11 березня в столичній книгарні «Є» Ірен Роздобудько представила свою нову книжку. Пише Gazeta.ua.
Книжка «Кіно на папері», що вийшла у видавництві «Нора-Друк» — це своєрідна «методичка» для тих, хто хоче навчитися писати сценарії. Письменниця вважає, що у порівнянні з науковими розробками і програмами її книжка «несерйозна».
«Моя книжка „несерйозна“. Я коли була маленькою, дуже любила такі книжки як „Увлекательная химия“ , „Увлекательная математика“. Я хімії не знаю досі й абсолютно не математик, але там так були подані формули, що я була цим захоплена. Це було розписано й розказано настільки легко, настільки на пальцях. І одна з моїх цілей цієї книжки — написати дуже просто і легко, не вдаючись в складні теорії», — розповіла письменниця, яка також викладає кінодраматургію у Київському Національному університеті театру і кіно імені Карпенка-Карого.
«Я наполягала і наполягатиму, що кінодраматургія — це наука, а не хобі. Що вона має чіткі закони, про які кажуть що вони нудні, але вони не нудні. Просто все необхідно наповнювати творчістю. Кіно — це 2Д: дія і діалог. Все решта — від лукавого. І я б хотіла, щоб хтось прочитавши це, сів і почав писати», — каже авторка.
«Насправді сценарій можуть писати всі. От книжки можуть писати не всі. Беручи участь у створенні сценаріїв, я зрозуміла, що писати сценарії можуть абсолютно всі. Ти даєш свій сценарій на читку, і з кожним разом будь-яка людина, починаючи від редактора, і закінчуючи жінкою, яка варить каву на знімальну майданчику, вони всі можуть додати туди своє, і воно буде класним», — вважає письменниця.
«Кіно на папері» складається з трьох частин. До першої входять авторські рекомендації для сценаристів, друга — це літературний синопсис сценарію «Садок вишневий…», котрий був створений в 2008 році, а у 2013 році зі значними змінами став стрічкою «Поводир» режисера Олеся Саніна. Третя частина книги містить сценарій «Я повернусь!», створений для відомого режисера і актора Ахтема Сейтаблаєва задовго до анексії Криму.
«Це така епопея від 30-х років до майже наших днів, коли татари повернулись в Крим. Це давній сценарій. Але він про кримськотатарську жінку, і про те, як вона все життя поверталась туди і таки повернулась. І редактори, і продюсери, які читали цей сценарій, всі кажуть, що це треба знімати, а всі жінки — плачуть», — каже Роздобудько.