Під адміністрацією президента зібралися як найстарші, так і зовсім молоді українці, під барабанний дріб лунали заклики «Ні – другій державній мові!», «Зніміть закон про мови!», «Владу геть!», «Зека геть!» тощо. Серед представників старшого покоління, які красувалися у традиційних національних костюмах різних регіонів України, та студентів, загорнутих у національні прапори і з помальованими у жовто-блакитне щоками, зовсім губилися «селебріті», які мали слово: нардепи Олесь Доній та Юрій Гнаткевич, заступник голови і відповідальний секретар товариства «Просвіта» Микола Нестерчук, Артем Полежака (він не просто виступив із промовою, а читав свої майже революційні вірші), та Сашко Положинський (а він співав «Червону калину»). Хоча організатори просили прийти на мітинг виключно з державною символікою, одна політична сила не могла прогавити такий шанс попаритися. Її представники ніяк не реагували на ввічливі прохання згорнути партійні прапори – утім, до більш рішучих дій демонстранти вдаватися не стали: ще бракувало маленької громадянської війни! Фінал акцій протесту (вони ж акції солідарності) був цілком мирний і мистецький – на Майдані Незалежності зі свічок було викладено фразу «Відчуй смак рідної мови».
тільки усі вищеперераховані організатори не мають ніякого стосунку до прапорів "Батьківшини", які у вас виставлені на фотці :).