У наші дні Достоєвський був би блогером – психіатр

У день шести одиниць, 11.11.11., Виповнилося 190 років одному з найвідоміших російських письменників – Федору Михайловичу Достоєвському. Його твори перекладені на десятки мов, їх вивчають у школі, у багатьох вузах, – і не тільки в літературних, але і в медичних, – коли вивчають прояви психіатричних хвороб.
-Достоєвський дуже цікавий науці тим, що поєднує в собі важке психіатричне захворювання (епілепсію) і яскравий письменницький талант, – розповів Михайло Виноградов, психіатр, доктор медичних наук. – Можливо, саме через свій душевний розлад він і був дуже тонким психологом. Мабуть, найбільш тонким і точним з письменників того часу. Думаю, хвороба також наклала відбиток трагізму на всі його творіння.

За словами психіатра, сучасні лікарі дивуються чіткості і точності, з якою Достоєвський описує характер і зовнішність героїв. Адже між тілом і душевним малюнком існує чіткий взаємозв’язок, який здійснюється через ендокринну систему. Але це знають фахівці, які живуть вже в XXI столітті. Достоєвський ж завдяки своєму генію зміг дивно точно описати характерологічні особливості того чи іншого героя ще в середині XIX століття:

-У своєму «Гравці», якого він, до речі, писав з самого себе, – продовжує Михайло Вікторович, – Достоєвський настільки точно показав перебіг хвороби під назвою «ігрова залежність», що цей твір багато психіатрів, які викладають у вузах беруть за основу, коли пояснюють студентам цю тему. У творах Достоєвського психічно здорових людей немає взагалі. Він чудово описує різні крайові патології, особливо в жіночих характерах, і це теж дуже цікаво читати фахівцям.

Якби великий письменник жив у наші дні, то, на думку Виноградова, він би вже давно перебував у місцях не таких віддалених. Психіатр порівнює його з Бродським, і вважає, що в сучасному світі масова публіка не зрозуміла і не зацікавилася б книгами Достоєвського. Адже зараз затребувані шаблони – фантазійний, детективний, мелодраматичний, а рух думки і душі широкому колу читачів не потрібні.

-Така байдужість до справжнього, правдивого мистецтва характерна для перехідного періоду, – констатує психіатр. – У такі часи затребувані не ті, хто виплив, а ті хто сплив. І Достоєвський, напевно, зараз опинився б серед блогерів, відомих лише вузькому, “маргінальному” колу поціновувачів.

За матеріалами Mk.ru