Чомусь досі ніхто не взявся розібратися в роботі програми самознищувального тексту. Проте нещодавно аспірант Університету Торонто, Куінн Дюпонт, запустив свій власний проект під назвою Cracking The Agrippa Code: The Challenge («Зламати код Агріппи»), де пропонує криптологам з усього світу пояснити, яким чином програма самознищується.
На сайті проекту розміщено текст поеми, виконавчі файли «Агріппи» під Mac System 7, фрагменти вихідного коду на Lisp, відскановані з роздруківок, емулятор Mini vMac, прошивка Mac Plus і операційна система System 7.0.1, дізассемблер m68kdis, змінені бінарні коди (програма змінює себе після запуску в емуляторі) та інші допоміжні матеріали.
За успішний аналіз і повний технічний опис «механізму самознищення» учасникам змагання пропонується повне зібрання творів творця жанру кіберпанк – Вільяма Гібсона, одного із співавторів проекту «Агріппа».
Спочатку ідея цього проекту належала Кевіну Бегосу, який, незважаючи на свою роботу комерційного видавця, був вкрай незадоволений комерціалізацією світу мистецтва. Саме він запропонував художнику Деннісу Ешбо створити «художній альбом для комп’ютера, що самознищується». Ешбо вже кілька років товаришував з Гібсоном, якого також зацікавила пропозиція Бегоса.
Проект «Агріппа» цілком вдався. Автори його досхочу потішилися над сучасним книговидавничим бізнесом і притаманною йому бюрократією. Наприклад для того, щоб зареєструвати свої авторські права на альбом і поему, Ешбо знадобилося за законом відправити дві копії «Агріппи» в Бібліотеку Конгресу, службовці якої зобов’язані були класифікувати цю роботу. Однак для цього з нею треба було ознайомитися. А ознайомитися з нею можна було тільки один раз – зі зрозумілих причин.
9 грудня 1992 року в Нью-Йорку поему прочитав ілюзіоніст Пенн Джіллетт. Текст поеми одночасно проектувався на великий екран позаду самого читця; все це знімалося на камеру і транслювалося відразу в кілька інших міст. Сама поема зберігалася на спеціальному магнітному диску в вакуумованому корпусі.
Зрозуміло, на наступний же день копія тексту, швидше за все перехоплена з камери трансляції на великий екран сцени потрапила на BBS MindVox, а вже звідти розійшлася по всьому світу.
За матеріалами Новости литературы