Про це він розповів в ексклюзивному бліц-інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна в Страсбурзі в рамках проведення Всесвітнього форуму для демократії.
«У мене вийшло так, що в минулому році я був в Україні у двох місцях, дуже не схожих один на одного, – Севастополі і Львові, бо мені це було потрібно для двох різних книжок. І там, і там я був перший раз в житті. У мене було відчуття, що я потрапив у дві різні країни. Я зрозумів, яка велика і різноманітна країна Україна. Дійсно, таке відчуття, що це якісь різні країни. Крім написів українською мовою, загального нічого немає. Це цікаво», – розповів Акунін.
За словами письменника, у нього склалося враження, що Севастополь «не російське, а руське місто».
«І я не знаю, добре це чи погано, чорт його знає, але мені здалося дивним, що люди живуть в межах української держави і якось не дуже хочуть говорити по-українськи. По-моєму, це неправильно», – додав він .
У той же час він вважає неправильним змушувати людей розмовляти українською.
«Треба знаходити якісь способи, щоб їм це було цікаво, щоб їм це подобалось, щоб їм подобалося відчувати себе українцями, я маю на увазі бути українськими громадянами, щоб їм подобалося говорити цією мовою, читати літературу і т.д. Ось в цьому, мені здається, є недоліки – саме в цій роботі. Втім, це дуже поверхневий погляд, і, може бути, я помиляюся», – ділиться своєю думкою письменник.
Він також висловив побажання відвідати Київ, де ніколи не був.
«Але життя моє побудоване таким чином, що я їжджу кудись, якщо мені це потрібно для моєї роботи, для справи. Якщо мене якийсь сюжет або якась тема заведе в Україну, в Київ, я, звичайно, туди поїду», – запевнив Акунін.
Газета по-українськи
Государства для народа, а не необорот!
Хватит нагибать народ под себя.