Письменники, не зійшлися в оцінках межі свободи слова, лаялися на сторінках газети The Guardian. Ле Карре, зокрема, питав, чи можна висміювати релігію, звинувачував Рушді в зарозумілості і говорив, що критична реакція на книгу “Сатанинські вірші” (1988), яку ісламські релігійні організації визнали образливою, була передбачувана. У відповідь Рушді назвав автора книги Tinker Tailor Soldier Spy бундючним віслюком і йолопом.
Ле Карре визнав, що він не змінив своєї точки зору, він як і раніше думає, що не варто дивуватися гніву людей, чиї релігійні почуття були ображені, однак зазначив, що при зустрічі з Рушді потиснув би руку чудовому письменнику.
Джон Ле Карре висловив жаль через сварку за місяць після того, як Салман Рушді в інтерв’ю з нагоди виходу своєї останньої книги “Джозеф Антон” сказав, що їм не варто було лаятися. Рушді зізнався, що захоплюється Ле Карре і вважає роман Tinker Tailor Soldier Spy одним з кращих творів післявоєнної Британії.