Про це на своїй сторінці в “Фейсбук” написав український журналіст Віталій Портников.
“У московському театрі “Співдружність акторів Таганки” йде музична казка “Чіполіно” за твором італійського письменника-комуніста Джанні Родарі (1920-1980) “Пригоди Чіполіно”. Однак сюжет казки змінений. Революції в кінці не відбувається, просто ходоки добираються до Його Високості принца Лимона і подають йому чолобитну. Після чого принц скасовує власні несправедливі укази і залишається і далі правити своїм чарівним королівством. Благородні фрукти залишаються фруктами, а тупі овочі – овочами. Благодать!”, – написав Портніков.
Режисер постановки Катерина Корольова пояснила зміни в сюжеті фобією до революцій.
“Звичайно, ми залишили в спектаклі соціальну гостроту, але, так як я страшенно боюся всяких революцій, то переворот сповниться в умах героїв. Жителі цього величезного графського саду зрозуміють, що головне – це повага до особистості, яка не має відношення ні до грошей і статусу, ні до того, чи сильна людина чи слабка. Мені здається, це має бути особливо близько дітям”, – зазначила жінка.
Дуже хороша ідея - осучаснити дитячу класику. Але потрібно було ввести нових персонажів - бендеровцев. Наприклад, ними могли бути ноколоті американські помаранчі, котрі хочуть зробити консерви із вишеньок. На боротьбу із лютими бандерівцями одним фронтом виступають колорадські жуки, котрі не хочуть більше їсти одну картоплю, а мріють поласувати свіжимми апельсинами та ""вічливі" овочі Путін..... тьху Помідора. Звичайно вони перемагають заокеанські фрукти і кульмінація Чіполіна повністю тотожна кінцівці класичної опери Іван Сусанін. Маса овочів та колорадських жуків під триколорами та червоними стягами на сцені співають щось не зрозуміле на музику від гімну СРСР. Завіса. Діти в шоці. Бабульки ридають.