Орієнтування на місцевості
Беручи розклад заходів та список учасників, будь-який постійний відвідувач «медвінівських» ярмарків мимоволі зауважить дедалі більший шрифт, яким пишуть список учасників. Те, що колись ледь поміщалося у двох начебто непрофільних залах, тепер можна обійти за дві хвилини середнім темпом. Власне «книжкова» частина дуже скоротила фронт.
Відвідуваність книжкового ярмарку – на 12 балів!
Головний організатор ярмарку Едвін Задорожний на запитання про «скорочення фронту» відповів так: «Ми нічого не скорочуємо – скорочує держава! Хіба люди стали жити краще? Звичайно, це і на видавництві позначається – запитайте у будь-якого видавництва, чи більше воно видає книг? А оскільки вони менше видають, то менше можуть запропонувати людям. Тому йти на виставку їм невигідно.
Ми всіх запрошуємо, пропонуємо гарні умови – вартість участі у ярмарку не змінилася, навпаки, ми йдемо назустріч людям… Брати Капранови, які завжди придумують різні заходи, щоб полегшити потрапляння книжки до читача (на кшталт акції «книжка за 1 грн»), цього разу взяли книжки у низки видавництв – «Махаон», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та інших, аби ці книжки були на виставці, навіть якщо видавництва не змогли взяти у ній участі. Це наш із ними ризикований проект: буде можливість оплатити оренду місця за рахунок прибутку від продажу цих книг – чудово, а якщо такої можливості не буде, то сам «МЕДВІН» її оплатить». І що – скажете, нема чуми в країні?
«Літературної кав’ярні» більше на мапі ярмарку знайти не можна. Зате майданчиків побільшало, і «Майстер-кляса» розрослася до розмірів держави в державі – водночас відбувалося від 5 до 8 різноманітних майстер-класів, тому був серйозний стимул прийти на ярмарок для того, аби діти навчилися чогось корисного. З цією ж метою з’явилася цілком доречна під час зимових свят «Етнографічна територія».
Майстер-клас зі створення різних варіантів об’ємних вітражів із застосуванням трафаретів
.
Вчимося робити коника-мотанку з ниток
.
Майстер-клас з відтворення кераміки на гончарному крузі
.
Українські вечорниці з ворожінням, народним співом та танцями, жартами, грою в калиту від фольклорного гурту «Гречаники» із села Велика Димерка, що на Броварщиніі.
ю
Місця треба знати
Утім, більшість видавців, котрі таки доїхали на ярмарок, продовжують проводити свої заходи на власних стендах у формі презентацій нових видань та автограф-сесій їх авторів. Взяти на память автограф, а заодно і поспілкуватися було з ким – відомі письменники Андрій Курков та Іван Андрусяк, письменник-фармацевт Анна Хома, відкриття цього року – авторка книг про магію українців Лілія Мусіхіна, автор історичних бестселерів Володимир В’ятрович, чудова художниця-ілюстраторка Ганна Осадко та ін.
Антоніна Спірідончева презентує збірку оповідань «Малолітка»
Експериментальний формат «РозвіртуалізаціяFacebook’y», як і раніше, користується любов’ю відвідувачів. Цього разу розвіртуалитися прийшли Надійка Гербіш, Макс Кідрук, Келя Ликеренко, Сергій Пантюк, Радій Радутний та половина Братів Капранових.
Макс Кідрук під час живого спілкування зі своїми прихильниками
.
Проте якби не легендарне уміння останніх перетворювати будь-який захід на дійство, навіть такий популярний захід провалився б – бо в ідеалі на нього письменники мають запрошувати своїх віртуальних друзів, а поки що цього не відбувається. Хоча і так непогано вийшло:). Де б ще можна було почути, що Келя Ликеренко – це «Руданський у джинсах», а Радій Радутний «як письменник з’явився в результаті груповухи»?
Келя Ликеренко на сеансі розвіртуалізації – як завжди, щира, усміхнена і відверта!:)
.
«Літературна кухня» теж зберегла свою традиційну привабливість.
Лілія Мусіхіна, авторка бестселера «Магія українців вустами очевидця», на кухні пригощала галицькими вергунами
.
Надійка Гербіш, авторка суперпопулярних «Теплих історій до кави», пригощала і їжею, і своїми історіями
.
Проте найбільші аншлаги і тут спостерігалися тоді, коли допомагати гостям готувати брався один із Братів Капранових. А особливо тоді, коли готувати смажений сир «Тарантіно відпочиває» прийшов Антін Мухарський.
Антін Мухарський прийшов на кухню як письменник – автор неполіткоректного роману «Доба. Сповідь молодого «бандерівця»
.
Чималий ажіотаж спостерігався хіба що, коли на презентацію книги «Школа футболу» завітав Владислав Ващук.
Мабуть, якби на ярмарку проводився рейтинг майданчиків, то найуспішнішим було б визнано новацію ярмарку – «Коляда University». Принаймні рекордна кількість відвідувачів, заради якої зносяться вільні стільці з усіх усюд, спостерігалася саме на цьому майданчику. Але це спостерігалося в основному в суботу – традиційний «дитячий день».
Свято Калити від Козацької Лицарської Школи
.
Козацька Лицарська Школа демонструє свій хист
.
Неймовірні фізичні досліди та хімічні перетворення в науковому шоу від «Веселої науки»
Передчуття «Єврокону»
Фантасти, як це у них майже заведено, жили своїм життям, відмінним від життя всіх інших – доки на ярмарку офіційно був дитячий день, у фантастів був день фантастики:). Цей день, як і належить зимовому дневі, був коротким – буквально шість заходів у програмі. Але фантасти і не ставили мети влаштувати феєрію на ярмарку – бережуть сили для «Єврокону», повернення якого в Україну у 2013 р. анонсував на своєму стенді журнал «Реальність фантастики».
Яна Дубинянська, Іраклій Вахтангішвілі, Едвін Задорожний та Віталій Капранов на прес-конференції з приводу Єврокону
.
Фантасти нагадали, яким святом у 2006 році стало проведення «Єврокону» в Україні, коли у Києві зібралося кілька сотень любителів фантастики з усього світу… Цей успіх треба було закріпити. Хоча зазвичай одне місто приймає «Єврокон» як мінімум через 10 років. Проте українські фантасти вирішили ризикнути – мовляв, «втік, не втік, а побігти можна», якщо програємо 2013 рік, будемо претендувати на 2015 чи 2016.
Головний редактор «Реальності фантастики» Іраклій Вахтангішвілі розповідає, як це відбулося: «І ось у 2011 році у Стокгольмі наша делегацій висунула пропозицію. Чесно кажучи, я сам при цьому не був присутній – їздили Борис Сидюк і Олександр Васильківський як делегати з правом голосу. А взагалі від України було 12 осіб. І вони так добре провели агітацію… реклами узяли з собою, книги… Та й багато хто ще пам’ятав, як у 2006 році у Києві було добре. Наскільки я знаю, інші кандидатури просто знялися, щоб знову виграла Україна».
Уже можна починати пишатися, але такий захід вимагає дуже серйозної підготовки. Пан Вахтангішвілі цього цілком свідомий: «Звичайно, ми щороку проводимо Дні фантастики, «Портал», ще якісь фантастичні заходи, але «Єврокон» – зовсім інший рівень. До нас приїде багато гостей із 30 країн – не лише європейських, також з Ізраїлю, США… Зробимо все, аби їм було добре».
Заходи, швидше за все, відбуватимуться тут же, у «КиївЕкспоПлазі». Іраклій Вахтангішвілі сповнений оптимізму: «МЕДВІН», один із наших основних спонсорів, проводитиме масштабний книжковий ярмарок. А ми на цій базі проведемо «Єврокон». «МЕДВІН» надасть нам приміщення, буде спеціальний стенд, буде спеціальна програма – українською та англійською. Ми вирішили зробити так, як робиться в Європі: національна мова та іноземна мова. Якусь із цих двох мов наші гості точно знатимуть».
.
Який же залишок цього всього триденного свята під час чуми? Оптимістичний! Хоча дихання кризи відчувалося і на ярмарку, але здатність українців усміхатися майже за будь-якої скрути вкотре проявилась і тут. Тому триматимемо за організаторів кулаки, щоб і наступного разу у них усе вийшло! І головне, щоб видавці відчули необхідність участі у подібних заходах, бо «нести» свою книгу до читачів конче потрібно. І «нести» її є кому, бо відвідуваність цієї виставки справді висока, а значить і затребуваність книжкових ярмарків є. А до того часу, може, і чума відступить…
Атанайя Та
Фото: Христина Приліп