Класичні приклади існують для того, щоб ми на них вчилися. Але ж хтось колись першим зробив помилку, яка згодом увійшла до хрестоматій. Як, наприклад «стратити не можна помилувати» – не знаю, який з монархів залишив таку багатозначну резолюцію, але знаю, хто у теперішній Україні залюбки повторив знамениту монаршу помилку.
Це – компанія «Інтертелеком». Пропоную вам помилуватися на рекламний щит, один з тих що донедавна прикрашав узбіччя українських доріг.
Зверніть увагу на рекламне гасло – «Сплачуй, коли хочеш». Здавалося б усе правильно – хочеш, то сплачуй, а не хочеш – не сплачуй. Але наврядчи саме це мали на увазі розробники реклами. Щось підказує моєму трольському серцю, що справжнє звернення звучало так: «Сплачуй коли хочеш». Відчуваєте різницю? Якщо перед «коли» не стоїть кома, пропозиція виглядає зовсім інакше. Сплачуй у зручний момент, тобто коли захочеш. А з комою перед «коли» воно перетворилося на «сплачуй, якщо захочеш». Ви згодні, що це не одне й те саме?
Я дякую за гостре око і тонке розуміння пунктуації Оксані з Києво-Святошинського району, яка прислала мені цю фотографію. А тим, хто не настільки закоханий у тонкощі рідної мови, пропоную помилуватися іншим оголошенням, яке сфотографував нещодавно сам.
Радійте, фанати! До нас їде співак Олух! Як, ви досі не знаєте такого виконавця? Я теж не знаю. Але підозрюю, що олух – це не музикант.
На чому залишайтеся здорові, дивіться навкруги прискіпливим оком, не забувайте ставити коми там, де треба, щоб самим не перетворитися на олухів.
Щиро ваш
Троль Кумле
Ох ці шрифти...=))
І справді гарне зауваження щодо рекламного щита, добре, що кому все ж поставили))