Коли від правильної мови наших газет, телебачення та реклами мене починає нудити, коли око та вухо дарма силують себе, ловлячи неіснуючі помилки, – одним словом, у хвилини розпачу я заходжу в Інтернет та відпочиваю душею.
“У 2008 році “Білу гвардію” перевели на українську мову. Перекладач говорить, що сам Булгаков ніколи не писав українською мовою, проте стверджує, що на початку XX століття в Києві була особлива російська мова”, – пише сайт із дивною, як на мене, назвою NEWSRU.СОМ.UA. А ви гадали, звідки у Києві ця сама “особлива мова”? З подібних сайтів. При всій моїй нелюбові до Булгакова, при всіх претензіях до українського перекладу “Білої гвардії” я, наприклад, не наважуся твердити, що роман “перевели”. Звісно, коли ти одночасно і RU, і UA, важко зрозуміти різницю між словами „переклали” та „перевели”, тому пропоную працівникам сайту вивчити чудовий вірш Віталія Коротича “Переведіть мене через майдан”, а з ним разом – фразеологізми “перевівся на руді миші” та “перевівся на циганський пшик”. Останні можна застосовувати для характеристики роботи редакторів деяких ЗМІ.
Ну, а спеціально для відвідувачів Весняного книжкового ярмарку в мене подарунок. Прохання до тих, хто проігнорував цю виставку, далі не читати 😉
Отже, гурмани книжкової справи, насолоджуйтесь олімпійською “здібною булочкою”.
“Усі очкували протистояння Канади та Росії у фіналі хокейного турніру Олімпіади”, – пише сайт champion.com. Так-так, ви не помилилися, сами ОЧКУВАЛИ. Здається, в цьому і є секрет несподіваного фіаско російської збірної із зимових видів спорту на Олімпіаді. Бо через тоталітарний російський режим навіть ОЧІКУВАННЯ перетворилося на ОЧКУВАННЯ. А чого вимагати від спортсменів, які ОЧКУЮТЬ?
Ну, а нам із вами бажаю не боятися нікого й нічого – ані диктатури, ані ворогів. Бо тільки той, хто не боїться, здатен перемогти.
І не забувайте про мене,
вашого щиро Троля Кумле.
P.S. Чекаю на нові “здібні булочки”!
Хм... а як вам оце - "Ремонт та пошиття будьякого хутрового одягу"? На центральній вулиці міста, великими буквами...