Капітуляція перед красою

*Любко Дереш. Миротворець: повісті та оповідання. – Л. : Кальварія, 2013. – 196 с.

 

Коли письменник починає шукати Бога, то рано чи пізно, але йому доведеться відкрити скриньку Пандори. Що із цим робити — вирішить читач, який далі подорожуватиме туманними стежинами чи полишить цей шлях. Саме так може статися у випадку з новою збіркою Любка Дереша «Миротворець», куди увійшли повісті «Дивна історія Стефана Лянґе», «Миротворець» і оповідання «Святий Христофоре, молися за нас». Читаючи нового, як то кажуть, просвітленого Дереша, неможливо позбутися відчуття, ніби ти зіткнувся з тим, що виходить за межі буденності, але не піднявся вище, застряг десь посеред хмар і не знаєш, куди себе подіти.

 

Метафізичну трійцю творів, що увійшли до збірки «Миротворець» об’єднує тема божественного і дивовижна схожість на жанр житія. «Дивна історія Стефана Лянґе» – це розповідь про те, як студент Віденського університету пише наукову працю, у якій фігурує маловідомий мовознавець Себастьян Штукенгайзен. Потребуючи інформації, студент іде до Львова. Але чим більше він дізнається про мовознавця, тим більше таємниць доводиться розгадувати. Ким був Штукенгайзен? І в чому полягає сенс його давно втраченого твору «Адамове яблуко»? Протягом всієї повісті читач разом з автором мучиться цим питанням, але врешті-решт приходить до містичного висновку: «Я гадав, що смерть — це сон, але я відчуваю так, ніби пробуджуюсь».

 

Щодо «Миротворця», то в цьому оповіданні психологічна напруга досягла свого максимуму. Обравши головним героєм фізика Роберта Оппенгеймера, автор розкриває сумніви та радощі «батька атомної бомби». Оппенгеймер у виконанні Дереша – це науковець, який досліджує фізичні явища, але водночас і людина, що капітулює перед красою світу. Ця краса розкривається для нього через атом. Саме в атомі науковець бачить щось дивовижне, з чого розвинувся великий та різноманітний світ: «Він завжди, від самого дитинства, мав ясне відчуття, що існує певна єдина сила, яка наскрізною спицею пронизує цей світ, од величезних астрономічних об’єктів до найменших протонів. …. Що є причиною для причини?». Роберт Оппенгеймер працює над Манхетенським проектом, розробляє перші зразки атомної зброї, його поглинає майже надприродна цікавість до атому. Ще трохи, і Оппенгеймер посягне на парафію Бога, як це вже неодноразово було з науковцями. Він скуштує яблуко з дерева пізнання добра і зла. Та чи буде йому за це вітхозавітна кара? Інтригу розкриє сам Любко Дереш, а ми поки що насолодимося цитатою з Бгаґават-ґіти, яка начебто пригадалася Оппенгеймеру під час випробування атомної бомби: «Якби сотні тисяч сонць водночас зійшли на небі, то їхнє сяйво могло б нагадати сяйво Верховної Особи у всесвітній формі. Я – Смерть, великий руйнівник світів».

 

Оповідання «Святий Христофоре, молися за нас» зменшує вселенський масштаб до розмірів Синайсього півострову або ж серферського помешкання у цій місцині. Продершись через пару сторінок з описом людей-песиголовців, ми потрапляємо до світу Родіона Раскатова, 32-річного серфера з Одеси, який безтурботно живе на Синаї. Сонце та хвилі дають йому радість та водночас підкидають грошей (Родіон вчить людей серфінгувати). Життя схоже на кишеньковий рай. Але винахідливий фатум знаходить, чим випробувати Родіона: спочатку він втягує його в напівезотеричний проект, а потім підсовує Родіонові кохання всього життя. Отож, життя головного героя різко втрачає флер безтурботності, перетворившись на пекло рефлексій. Це спіткає кожного, хто ризикне наблизитися до тієї Абсолютної Істини, про яку пише у своїх творах Любко Дереш.

Катерина Холод

Придбати книгу Любка Дереша «Миротворець» в інтернет-книгарні ВсіКниги.