Мрії збуваються. Так, це – правда. Однак, щоб мрії стали реальністю, для цього потрібно щось зробити. Наприклад, щоб здобути прихильність красеня-однокласника Флоріана Кальба, не обов’язково бути схожою на модель із глянцу. Достатньо бути самою собою та справжнім другом. А щоб у сімнадцять провести літні канікули на омріяному острові у Греції, та ще й без батьків, для цього, насамперед, потрібно повірити у свою мрію, плекати її. А вже потім отримати хороший атестат, «підтягти» молодшого брата з математики, заслужити довіру в батьків.
Про ці та інші перипетії родини Закмайєрів – в романі Крістіне Нестлінгер «Маргаритко, моя квітко». Ця книга – про три роки життя молодої дівчини та про її родину: батька Егона, маму Елізабет, братика Гансика та сестричку Меді. За сюжетом, тато, мама і Гансик – товстуни. Через цю особливість сусіди називали Закмайєрів Заками-Рюкзаками, і сміялися, коли вся родина намагалася залізти у своє невеличке авто, щоб провідати бабусю у Цветлі. Головна героїня не була ані товстою, ані худою, однак все одно хотіла схуднути. Як більшість ровесників у її віці.
І нічого б не змінювалося у її родині, якби одного разу мама Елізабет не вирішила нарешті схуднути та вивчитися на соціального працівника. «Вона нічого не каже, крім «гм-м», сьорбає чай з таблетками, жує жуйку й відтискається! Може, вона здуріла?», – саме так реагує Гансик на бажання мами змінитися.
Її чоловік не розділяв цього бажання, і волів бачити «маму» (так він називав свою дружину) домогосподаркою. Непорозуміння перейшли у сварки, а потім в – розлучення. Елізабет переїхала мешкати до своєї подруги Марії-Луїзи, та забрала з собою найменшу Меді. Згодом до них приєдналася Маргарита. Батько залишився з Гансиком, який не розділяв поглядів мами та її рішення щодо їжі та навчання.
На тлі сімейних негараздів Маргарита дорослішає, худне, й заводить дружбу з Гінцелем, з яким знайомиться на вечірці однокласниці. До нього з’являються почуття, і Маргарита вже не розуміє, хто їй найбільше потрібен: красень Кальб чи романтик Гінцель. Власне, це він так ніжно звертався до Маргарити, називаючи її квіткою.
Цей роман однозначно можна вважати книжкою для сімейного читання. Вона буде цікавою і для молоді, і для дорослих. Дуже часто ми боїмося змінювати власні принципи, звичне життя і від чогось відмовлятися. Краще мріяти про мрію, аніж почати втілювати її в життя. Однак, як говорить головна героїня, якщо хочеш чогось досягти в житті, мусиш уміти часом відмовлятися від власних принципів. І тоді тато з мамою вже не сваряться, брат береться за розум, а сусіди перестають вживати фразу «Заки-Рюкзаки».
Ольга Цурка