Огляд книги Ельчіна Сафарлі «Про море мені розкажи»

Просто живіть, посміхайтеся і любіть.
Це не складно.
Ельчін Сафарлі «Про море мені розкажи»

Відверто кажучи, завдяки роману «Про море мені розкажи» Ельчіна Сафарлі я познайомився не тільки з молодим автором, але й з сучасною азербайджанською літературою. І мушу зізнатися, знайомство виявилося приємним — роман з перших сторінок захопив. До речі, під час читання відчувалися не тільки східні мотиви, але й згадувалися тексти Пауло Коельйо.

Якщо ви запитаєте, про що цей роман Сафарлі, мені буде важко отак відразу дати однозначну відповідь. На обкладинці вказано, що це «історія про те, що часом варто об’їхати півсвіту, щоби збагнути: усе найвагоміше і найдорожче чекає на тебе вдома», але насправді тем, що їх торкнувся автор, доволі багато — сім’я, родинна підтримка, радість спілкування з близькими, уміння споглядати світ, приймати втрати та розпочинати пошуки, любов, свобода, щастя. І, звісно, Абшерон, Стамбул та море.

З перших сторінок читач порине у спогади та неспішні рефлексії головного героя, разом з яким зможе познайомитися не тільки з уривками його біографії, але й навчитися простої життєвої мудрості.

«Про море мені розкажи» — це роман, що складається з коротких есеїв, об’єданих головним героєм — ним є сам письменник. Іншими героями книжки є його родичі, близькі, знайомі, Абшерон, Стамбул та, звичайно, море. В тексті Сафарлі воно постає могутнім архетипом:

«Мені було вісім, коли однокласник раптом запитав: „Що для тебе Бог?“. Недовго думаючи, я з цілковитою переконаністю відказав: „Море“».

Загалом, автор прагне бути щирим та відвертим:

«На дереві слухав історії абшеронських вітрів: вони проникали до будиночка крізь вікна, щілини і навіть на крилах бабок, які залетіли сюди випадково. Годинами безперервно я бродив від одного всесвіту до іншого. Чим це було? Втечею від нудьги? Рятівною ілюзією? Одне достеменно відаю: саме в Печері Спогадів я почав вигадувати світи».

Досліджує й більш глобальні питання та ділиться власними міркуваннями:

«Крокуючи життям, я зустрічав людей, цурався хорошого більше, ніж лихого. Тому що погане не боїшся втратити. Так і живуть у стражданнях, аж раптом життя підносить їм те, чого бояться і хочуть одночасно, — щастя. Вони сахаються, не вірять, не хочуть торкатися, щоб не забрали. Згодом приходить смирення — учишся жити в одній кімнаті зі щастям, спочатку з незвички мружачись від його сяйва. Так людина страдник зростається з новим життям, мимоволі скидаючи стару шкуру. І в щасті, й у горі приховано зцілення. Переродження людини».

Структурно книжка «Про море мені розкажи» складається з короткого вступу, в якому автор зізнається, що продовжує «писати свою єдину книгу», сорока трьох невеликих есеїв та епілогу. Сюжет, як такий, відсутній. Книжка читається легко. Недовгі оповідання, прості в сенсовому навантаженні, будуть зрозумілі кожному читачеві.

Попри позірну простоту, яка є оманливою особливістю тексту, вони глибокі за змістом та спонукають читача не тільки до смакування тексту, але й власних міркувань.

Книжка оформлена в тверду палітурку. Для україномовного читача текст адаптував Євген Плясецький.

Гадаю, книжка Ельчіна Сафарлі «Про море мені розкажи» видасться цікавою широкому колу читачів. Що й не дивно, адже розповідається в ній про цінності зрозумілі та близькі більшості людей.

Микола Петращук

Купити книгу «Про море мені розкажи»