Ната Гриценко «Тінь на порозі». Найскладніша битва — це битва з собою.

Хороше українське фентезі — рідкісне явище на полицях книжкових магазинів. Ти все читаєш і читаєш зарубіжних авторів у постійному очікуванні цікавої ірреальної історії «made in Ukraine». І скажімо так, фанати жанру вже можуть готуватися бігти в книгарні по новинку української авторки, якою потішив нас ВЦ «Академія».

  Тінь на порозі : повість-фентезі / Ната Гриценко. — Київ : ВЦ «Академія», 2018. — 224 с. — (серія «Ім’я»).

Молода українська фантастка Ната Гриценко ще зовсім недавно навіть уявити не могла, що з читача перетвориться на письменника. Та тут немає чому дивуватися, бо, насправді ж, талановитій людині неможливо тримати велику кількість нових ідей в голові — рано чи пізно вони все одно виллються на папір. Авторка нової повісті-фентезі «Тінь на порозі» як поціновувачка альтернативної літератури, прочитавши десятки творів, спробувала створити свій власний фантастичний світ, де реальне і позанормальне сплітаються в одне ціле.

А тепер трішки сюжету…

Уся історія зав’язана на нічим непримітному 22-річному юнакові Томашу, який все життя намагався бути, як тінь — невидимкою для людей навколо, щоб не привертати зайвий раз уваги. Хтозна, яка тому причина, але такий його життєвий план упродовж багатьох років з тріском провалювався.

Знущання в родині, насміхання з боку сторонніх, головні болі, а ще ці голоси і видіння… Одним словом, увесь «букетик», щоб потрапити в психлікарню. А що, як виявиться, що насправді все це не просто якісь галюцинації шизика, а цілком реальні речі, про які люди просто бояться говорити? І ось тут настає момент, коли ареною паранормального стає власне «Я», а, як відомо, найскладніша битва — це битва із самим собою.

Що ж, коротенько про враження

Перша фраза, яка спадає тобі на думку після прочитання: класика жанру. Непогано, але не ідеально. Книга дійсно занурює тебе в світ пригод навіженої трійки — Томаша, Соні та його найкращого друга Адася, іноді ти навіть не помічаєш як пролетів час. Але кожен фантастичний елемент нагадує тобі вже існуючі мотиви, класичні сцени та добре відомі дії. Хоча потрібно віддати належне автору — мало хто так вправно вдається до описів деталей кожного епізоду книги. Саме в цьому родзинка твору. Це ніби сценарій для гарного фільму, який створює в твоїй уяві власний кінотеатр.

Не менш цікавою є мова написання. Напевно, почерпнула для себе десятки раніше нечуваних і цікавих словечок і фраз, які я точно візьму на озброєння в повсякденні. Та й взагалі, типовість героїв , їх приземленість дозволяють кожному читачеві відчути себе таким персонажем книги, що долає перешкоди нарівні з шаленою командою шукачів пригод на свою голову.

Книга вмістила в себе увесь спектр найцікавіших тем для книголюба-фантаста: магічні сили, справжня дружба,любов, зрада, битва добра і зла. Читається історія швидко, легко і при цьому взагалі не обтяжує «глобальними» думками, а йде плавно, наче дитяча казочка (правда тут більше трохи для дорослих).

Взагалі рекомендую брати такий твір із собою в дорогу чи ж як спосіб трішки розважитись і відволіктися від буденності. Це книга з серії «на один раз», однак про цей «раз» ви не пошкодуєте.

Ліза Садурська

Придбати книгу