Тисяча сторінок Антонича

Богдан Ігор Антонич. Повне зібрання творів. – Л.: Літопис, 2009. – 968 с. + 32 с. іл

antonychЦе академічне видання в ніжно-блакитній обкладинці назвали «перлиною Форуму видавців-2009», і воно має повне право так величатися. Адже книга – перше повне зібрання творчості Антонича, і нарешті шанувальники поета мають змогу ознайомитися з усім його доробком.

Книгу доповнено коментарями Данила Ільницького дослідника творчості Б. І. Антонича, а також передмовою відомого літературознавця, члена-кореспондента НАН України Миколи Ільницького, який уже понад 40 років досліджує творчість геніального українського поета. За словами пана Данила: «Антонич відомий насамперед як поет, менше як прозаїк і ще менше – як літературознавець. У «Повному зібранні…» на однакових підставах читач може ознайомитися як з поетичними, прозовими, драматичними творами, так і з перекладами, статтями, листами».

Матеріал розділу «Додатки» публікується вперше. Саме цей розділ додає особливої цінності книзі, бо філолог, чи просто читач, якому цікаве становлення поета, а не тільки його творчість, із захопленням буде розглядати свідоцтво про народження, автобіографію, свідоцтво зрілості, список навчальних курсів, диплом магістра філософії Львівського університету й інші копії документів.

У розділі «Начерки, плани, фрагменти» вміщено уривки творів, чернетки, які дозволяють побачити письменника в пошуках поетичного натхнення. Це той матеріал, що доповнює загальну картину художнього світу Антонича.

І наостанок варто сказати про ілюстративний додаток, у якому зібрано всі відомі на сьогодні світлини Антонича, а також фотокопії його рукописів, документів, обкладинки поетичних збірок і видань творів.

Усі тексти письменника, вміщені в книзі, подані за першоджерелами. Як і два імені поета, що подані без дефісу, адже сам автор так підписував власні твори: «Богдан Ігор Антонич», «Богдан І. Антонич», «Б. І. Антонич».

Зацікавлення творчістю Антонича не минає. Він і досі популярний – особливо серед сучасної молоді: багато хто називає поета улюбленим. У чому ж тут таємниця? Можливо, в тому, що його вірші не проголошують гасла, в них не йдеться про боротьбу стражденного українського народу – адже саме це декому спротивилось ще зі шкільної програми. Це поезія естетична, гедоністична. «Навіть світлина, стверджує Антонич, якщо хоче називатись мистецькою, то не може зводитись тільки до «відбивання», – зазначає дослідник його творчості Д. Ільницький. Для молоді поет є взірцем. І навіть визнаний «патріарх» укрсучліту Андрухович зауважує, що Антонич завжди залишається не тільки вчителем, але й суперником.

Видання потужне не тільки за внутрішнім наповненням. Солідність фоліанту, рельєфний малюнок на обкладинці, приємний на дотик папір спонукають ще і ще раз повертатися до мандрівки сторінками книги. А стрічка-закладка, прикріплена до форзацу, нагадує про традиції книговидання. І, разом із тим, стане в нагоді, коли захочеться перечитати найулюбленіший вірш.

Ілона Замоцна

  • Стаканчик

    Сердечно дякую Ілоні, що вона НАРЕШТІ звернула увагу на факт, що два імена поета слід писати без дефісу. Ми ще готові дійти до того, що правильно писатимемо ім"я поета Евгена Маланюка.

  • Анонімний

    … Але яка жахлива передмова… Наче хтось у передпокої виклав композицію з битих пляшок і бананових шкірок, та й запросив нас у гості… Невже ж панове літературознавці людську мову і мотивацію вже забули?