Вся правда про роман «Правда про справу Гаррі Квеберта»

Після виходу друком роману «Правда про справу Гаррі Квеберта» 27-річний Жоель Діккер прокинувся відомим. Його твір неймовірно швидко став бестселером у Франції, а згодом приніс авторові гран-прі Французької академії за кращий роман і Гонкурівську премію ліцеїстів. Успіх викликав увагу зі всього світу — роман переклали більш ніж 30 мовами. Давайте дізнаємось чому.


Про автора

Жоель Діккер народився у 1985-му році у Женеві. З дитинства виховувався серед книг, адже мати займалася книжковою справою, а батько викладав французьку мову. Ще в десять років разом з друзями почав випускати журнал «La Gazette des animaux». А підтвердженням того, що це була зовсім не дитяча забавка, слугує той факт, що журнал проіснував 7 років. А Діккера було названо наймолодшим головним редактором Швейцарії. У 20 років Жоель вже опублікував свою першу новелу «Тигр», яка принесла йому Міжнародну премію молодих авторів. Перший роман письменника «Останні дні інших батьків» приніс ще одну нагороду, цього разу Премію женевських письменників. Книга «Правда про справу Гаррі Квеберта» є шостою серед написаних і другою серед виданих романів Діккера.


Сюжет

Молодий письменник Маркус Ґольдман видає свій дебютний роман і стає шалено популярним. Захоплене попитом видавництво підписує з ним контракт на наступні книги і виплачує солідний гонорар. Та от написати щось путнє Маркусові ніяк не вдається.

У пошуках розради юнак їде до свого приятеля та вчителя, відомого й авторитетного письменника Гаррі Квеберта. І тут починається найцікавіше. Виявляється, що у Квеберта більше 30 років тому був зв’язок з 15-тирічною дівчинкою. І все б нічого, якби те дівча не зникло у 1975 році, а через 33 роки її рештки не знайшли у дворі відомого письменника. Опинившись за ґратами, Гаррі зізнається, що дуже кохав Нолу, але не вбивав. Тоді хто міг таке зробити?

Щоб врятувати життя і репутацію свого найближчого друга і наставника Маркус Ґольдман береться за власне розслідування. За правилами жанру він таки знайде злочинця, більше того, розкриє одразу декілька таємниць. Але все це відбудеться на останніх сторінках 700-сторінкового видання.

Стиль

Текст динамічний, тож не зважаючи на розміри книги, затягнутою вона не здається. Переклад теж досить якісний. Хоча мене особисто, дратувало захоплення літерою «Г», особливо в словах «гало» (алло) та «гот-дог» (хот-дог). До того ж, у цьому виданні варто ретельніше попрацювати над коректурою. Помилки зовсім дрібні й враження від книги абсолютно не псують.

Підсумок

Кожен розділ дарував ілюзію, що вже відомий головний злодій, але маленька деталь, ніби випадково підкинута автором, руйнувала теорію. Я б порівняла цю книгу з лабіринтом. Здається, що ось-ось вихід, а ні — лише черговий поворот.
Не зважаючи на свій розмір книга дійсно легко і захопливо читається. А кількість сторінок лише додають інтриги. Так само як і зворотня нумерація розділів. Адже починається книга 31, а закінчується 1 розділом. Та загадка і цієї цифри буде розгадана наприкінці.

Савенко Катерина

Купити книгу