Деніел Кіз «П’ята Саллі»: найважче — бути собою

Медики довели, що останнім часом люди частіше страждають від психічних захворювань. Найпопулярніша нині проблема — депресія. Та одним пригніченим настроєм усе не обмежується. Так було і 1980 року, коли Деніел Кіз написав книгу «П’ята Саллі». Письменника цікавило питання множинної особистості. На фоні цієї проблеми з’явився роман, про який поговоримо далі.

Кіз Д. П’ята Саллі : роман / Даніел Кіз ;перекл. з англ. В. Куча. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 352 с.


Деніел Кіз — американський письменник і філолог. Писав у жанрі наукової фантастики, за що отримав дві престижні премії — Г’юго (1960 р. за найкраще оповідання) та Неб’юла (1966 р. за найкращий роман). Магнум опус літератора — роман «Квіти для Елджерона». Славнозвісна книга про Біллі Міллігана стала не менш популярною, а за два роки до неї з’явилася «П’ята Саллі». Українською роман видало «КСД».

Саллі — звичайна жінка з незвичайними проблемами. У головної героїні було важке дитинство. Все ускладнилося після того, як її покинув батько. З дівчинкою ніхто не хотів гратися, тому вона вигадувала собі друзів. Через багато років доросла жінка дізнається, що уявні персонажі стали реальними. Спочатку вони поселилися в її голові, потім — у тілі.

Саллі довго не хоче миритися з думкою, що всередині неї є інші особистості. Як таке може бути взагалі? Однак психіатр доктор Еш стоїть на своєму — у жінки рідкісне захворювання, пов’язане з розщепленням особистості. Герої домовляються допомогти одне одному: у Саллі з’явиться шанс на повноцінне життя, у Роджера — на суттєве підвищення кваліфікації.


Хто живе в голові Саллі:

Деррі. Весела, життєрадісна жінка. Насолоджується кожним днем, мріє про щасливе кохання.
Белла. Ще одна життєрадісна особистість, але більш яскрава та легковажна.
Нола. «Холодна» інтелектуалка. Реалістка. Багато читає, малює дивні картини та аналізує сутність свого буття.
Джинкс. Найгірша сторона Саллі: зла, неврівноважена, легко піддається негативним емоціям, здатна на вбивство.


Головна героїня — тиха, скромна жінка. Ні вона сама, ні її друзі спочатку не розуміють, як у ній можуть вживатися вищевказані особистості. Одних це забавляє, інших — дратує. Через головну героїню письменник частково висвітлив соціальну проблему психічно хворих людей. Комусь за ними цікаво спостерігати, комусь — весело, комусь — страшно. Та Кіз створив навколо Саллі хорошу компанію, яка її розуміє і за можливості допомагає. В реальному житті такі люди також повинні бути.

Тема твору — допомога. Важливий аспект: психіатр не бере з пацієнтки гроші за сеанси, бо не знає, чи вилікує її. Спочатку він взявся за Саллі тільки тому, що вона зацікавила його своїм станом. Та чим далі Роджер заходить, тим сильніше йому хочеться допомогти просто так, за покликанням.

Ідея роману не менш важлива, навіть глобальна — боротьба людини за нормальне життя. Комусь заважають війни, комусь — голод, а комусь — голоси в голові. Третя проблема така ж важлива, які і перші дві, та, крім хворого і психіатра, мало хто зверне на це увагу. Головна героїня хоче простого людського щастя — бути собою. Виявляється, досягти цього дуже непросто.


Плюси

Манера оповіді. Більшість подій описує не Саллі, а одна із її альтерів. Це цікаво і нестандартно, оскільки головна героїня часто виявляється другорядним персонажем.
Багато діалогів. Персонажі Кіза мало думають, багато говорять і активні в діях. Це безумовні плюси — так книга не стане нудною.

Медична термінологія. Письменник розкрив проблему головної героїні і зі звичайної, повсякденної сторони, і з медичної. Одне доповнює інше, а про синдром множинної особистості можна дізнатися багато цікавого з наукової точки зору.


Хотілося б порівняти «П’яту Саллі» з «Пасажиром» Жана-Крістофа Гранже, але не варто. У головних героїв схожі проблеми, однак у книг різні завдання. Там ставка зроблена на художню складову, тут — на наукову. Сюжет у романі ненасичений. Все закручується навколо минулого і теперішнього Саллі. Головне питання — чи вилікується жінка. Книга — для любителів життєвих історій, психології, доброго, а місцями «чорного» гумору. Хоча художня складова тут, звісно, теж присутня.

«П’ята Саллі» цікава по-своєму, наприклад, колосальною роботою письменника. У часи написання роману проблема множинної особистості була новою, але Кіз не побоявся розкрити її. Більше того, автор чудово доніс до читачів ідею твору: людина щаслива тоді, коли залишається собою.