Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу

Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії 2014 року й поступився перемогою лише гіпнотичному «Щиглю» Донни Тартт. Щодо першої його спроби, то дебютну книгу «American Rust» опубліковали в 2009 році, і вона теж отримала чимало схвальних відгуків.

Син / Філіпп Майєр ; пер. з англ. Т. Скрипник. — Х. : Віват, 2017. — 576 с.

Список претендентів на звання «великого американського роману» повсякчас розширюється. До давно відомих імен постійно додаються нові. Хтось вслід за Гарольдом Блумом говорить про знакові твори «видатної четвірки» — Пінчона, Делілло, Рота та Маккарті. А хтось про товстезні багаторівневі шедеври «Infinite Jest» Фостера Воллеса (над перекладом котрого українською вже працює Видавництво Жупанського) та «House of Leaves» Марка Данилевського. Інші відзначають «The Corrections» Джонатана Франзена (найкращий роман XXI століття за версією журналу «The Millions») та «The Brief Wondrous Life of Oscar Wao» Джуно Діаса — химерну історію, в якій елементи «магічного реалізму» тісно переплітаються з найхарактернішими рисами сучасної масової культури.

Роман-багаття

Роман «Син» Філіппа Майєра теж посідає чільне місце серед претендентів на звання «великого американського роману» — це історія про становлення та занепад, поглиблена й розгорнута оповідь про незнищенну внутрішню міць, яка здатна долати будь-які перешкоди. Але також і про слабкість, без якої складно собі уявити правдоподібну сімейну сагу, яка, до того ж, розгортається на тлі важливих історичних процесів та зрушень.

Ну й, зрештою, звісно ж, це історія про кохання. Про потаємне, заборонене й, здавалось би, приречене кохання між представниками двох антагоністичних сімейств, двох народів, двох цивілізацій з різним уявленням про власне майбутнє, які зіштовхуються в непримиренній боротьбі за виживання на території новоутвореного штату Техас.

Філіпп Майєр написав текст, в якому спалахи людської жорстокості та насильства чергуються зі стислими й влучними описами дикої природи та побуту корінних племен, а перипетії сімейних взаємин слугують виразним прикладом ефемерності будь-яких заборон. У цілому, роман чимось нагадує розлоге багаття, яке палахкотить під дрібним дощем. Оповідь то стишується, дозволяючи сповна насолодитися кожним фрагментом, кожною деталлю запропонованої картини, то стрімко пришвидшується, захоплюючи зненацька та протягуючи крізь усю гущу подій, емоцій, спогадів та відчуттів, які розгортаючись досить неквапливо, зрештою, цілком неочікувано набувають майже міфологічних рис.

Історична канва

«Син» — це історія, розказана з позиції трьох представників сімейства Мак-Каллоу. Першим оповідачем є полковник Ілай Мак-Каллоу. А відправною точкою для зворотного відліку його розповіді слугує 1936 рік. Полковникові виповнюється сто років і він, вочевидь, перебуваючи за крок від смерті, прикутий до ліжка, пригадує власне минуле. Він народився 2 березня 1836 року й став першим немовлям чоловічої статі в новій незалежній республіці Техас, яка саме звільнилася з-під влади мексиканців. Ілай Мак-Каллоу — це перший син молодої держави, яка вже через дев’ять років увійде як штат до складу США. А сам Ілай в тринадцятирічному віці потрапить у полон до племені команчів, які попередньо жорстоко вб’ють його матір, сестру, а згодом і брата.

Опис конкретного історичного періоду, а також окремі обставини американсько-мексиканського пограниччя середини XIX століття дозволяють принагідно згадати про роман Кормака Маккарті — «Blood Meridian» (1985), в якому йдеться про банду найманців, яка полює за скальпами індіанців. Хоч Майєр і поступається більш іменитому колезі в метафізичній частині зображення неперервних жахіть та монотонного, ядучого насилля, яке в Маккарті набуває апокаліптичного масштабу, проте, загалом, витримує темп першосортного історичного роману, крім того, лишаючи читачам, цілком комфортний простір для уяви та інтерпретації.

Історія Пітера

Друга сюжетна лінія роману — це історія — сина полковника — Пітера. Йому сорок п’ять, він одружений та виховує чудових синів, проте, попри це, почуваються радше нікчемою, ніж успішним чоловіком та головою родини, адже власні діти більше прислухаються до думки полковника, а дружина відверто його зневажає. Він має досить спокійну вдачу та тонке світовідчуття. Син зовсім не схожий на свого батька.

Пітер Мак-Каллоу заводить щоденник в якому намагається передати свої думки та спостереження відносно того, що відбувається з ним та з усією його родиною в складний період протистояння між американцями та мексиканцями в Техасі на тлі громадянської війни в Мексиці та Першої світової в Європі.

Його історія починається з кривавої трагедії, яку він хоч і намагається відвернути, проте надто мляво, тож, зрештою, лише безпорадно спостерігає за жорстокою розправою над невинними мирними мексиканцями. Загибель родини Ґарсіа стане для Пітера особистою травмою та відповідальністю на довгі роки, а примари мертвих переслідуватимуть його не лише уві сні, але й наяву. Проте історія Пітера — це не лише оповідь про відчай та безвілля, це також оповідь про відвагу та затятість, про віру в найцінніше — в силу справжнього кохання.

Саме щоденники Пітера стають сполучною ланкою між історією полковника Ілая Мак-Каллоу та історією його правнучки Джинн Енн. Жінка, яка зробила успішну кар’єру в нафтовидобувній галузі, пожертвувавши заради цього сімейним щастям, згадує своє життя, намагаючись знайти в ньому якийсь сенс.

Джинні виросла серед сміливих та працьовитих чоловік, тож змалку не цуралася будь-якої роботи. На рівні зі звичайними робітниками вона могла не тільки сідлати коней, випасати та доїти корів, але й таврувати худобу. А згодом покинувши навчання в місті, вона повернулася на родинне ранчо й продовжила справу полковника, який ще на початку XX століття усвідомив, що майбутні прибутки пов’язані не так з тваринництвом, як з видобуванням нафти. Джинні Мак-Каллоу — активна та незалежна жінка, яка змогла досягти успіху завдяки своєму розумові та вродженим лідерським якостям, проте її життя аж ніяк не було легким і втішним.

Чергуючи в своєму романі розділи з розповідями різних представників родини Мак-Каллоу Філіп Майєр досягає напрочуд вдалого ефекту одночасної калейдоскопічності та неперервності, адже історії полковника Мак-Каллоу, Пітера та Джинні успішно функціонують і як окремі твори, і як невіддільні частини єдиного полотна. А вводячи наприкінці роману ще одного персонажа з надто промовистим ім’ям Улісс, автор ніби підважує все сказане раніше, розмірковуючи над тим, чим насправді є безмежні простори Техасу й кому вони належать, розмірковуючи про тяжкий спадок та нове життя.

Минуле — це ноша мертвих, а майбутнє — перспектива живих. Може, саме це він намагається нам сказати. А може, щось зовсім інше.

Олександр Харчук

Придбати книгу