«День усіх білок» — екологічно-патріотична пригода

Кучерявчик і Манюня — білочки, брат і сестра, яких спіткає дуже серйозна пригода. І які сміливо беруться за дорослі завдання без відома тих же дорослих.

Білка з кучерявим хвостом і білочка, яка тільки починає говорити — команда трішки нетренована і, на перший погляд — слабкувата. Але, як виявилося вже за декілька визначальних моментів — дуже здібна та моторна. І лісових собак Карму і Сраксу приборкає, і завербує їх для виконання суспільно важливих завдань.

Відчутно прожитими, справжніми сприймаються змальовані стосунки Кучерявчика і Манюні як брата і сестри. Чудово втілено у переживання героя-білченяти оте, мабуть, найголовніше питання дитинства: що сказати батькам про свої витівки, щоб вони не лаяли сестру. Бо найперше пояснювати її поведінку, бо ти ж старший брат. Мабуть такі хвилювання розчулять не лише тих, хто вже має старших/менших, а й тих, хто ще мріє про них.

Один у полі воїн?

Вартим похвали є виписаний Іреною Карпою образ лісника. Стійкий, принциповий лісозахисник, здається, зрісся своїм життям із тим лісом, тож до самого кінця готовий відстоювати у складній ситуації долю зеленої домівки. Йому хіба що трохи заважала скромність і звичка вирішувати всі проблеми самому. Тому на допомогу лісникові авторка відправила друга — діда Петра. Він значно відкритіший у спілкуванні, йому легше звернутися за допомогою до інших. Тож спільними зусиллями і з допомогою звірят у великому лісовому питанні поставили товстеньку крапку.

Карпатський ліс

Болюча і актуальна тема в Україні — збереження лісів. Тож і в Карпи зовсім не суха теорія про те, що ліс зникає. Тут сумна, навіть місцями трагічна гостросюжетна історія, яка доступно пояснює, що всі біди природи — від людей, і якщо не стати на її захист, то навіть у такій безкраїй і просторій країні буде важко знайти вільний і здоровий клаптик землі.

Зоопарки та приватні зони в лісах настільки «обдаровані компліментами» авторки, що мало хто після прочитання наважиться на візит до звіринцю чи цирку. Книжка закладе у дитячих голівках тему для роздумів і зможе наштовхнути на цікаву і більш екологічну альтернативу відвідинам змучених тварин.

Відповідальність за тварин

Хороша їжа на золотій тарілочці та оксамитові одежинки можуть закінчитися повідком із шипами на нашийнику десь у лісі. Бо це вартість безпідставно завищеної, переоціненої здатності людини відповідати за друзів своїх менших. Ще одна лінія в сюжеті, що спонукатиме батьків частіше говорити про наслідки приручення тварин і найголовніше — подавати приклад у догляді за улюбленцями.

Про журналістів для дітей

Чим більше дитина пізнає професій, то більша вірогідність, що обрана у майбутньому буде до душі. На прикладі книжки про Кучерявчика однозначно вдасться розповісти дітям, хто такі журналісти, яку користь вони приносять, яку славу можуть здобути, як можуть допомагати суспільству. Хороший і не складний ракурс для того, щоб дитина зрозуміла основне покликання людей, які першими про все дізнаються і розповідають.

«Золоті діти» і слова про війну

Книжка дуже добре підходить саме для українських діток. Наше суспільство, на жаль, має проблему «залюблених дітей», які батьківську опіку і допомогу сприймають як безкінечний обов’язок і джерело задоволення будь-яких бажань, що часто призводить до розвитку надмірної самовпевненості і — парадокс — невихованості.

До зустрічі із такими дітьми було би краще готуватися з малку, щоб не розчаруватися чи бува не заразитися 🙂 У пригоді «День усіх білок» є непогане «щеплення» від всього, що «над» і «занадто» стосовно виховання і забезпечення дітей. Золота молодь і навіть золоті дітлахи — їх автор незабутньо описує, то ж читачі обов’язково впізнають їж у реальному житті. Єдине, що було «занадто» у Ірени Карпи — так це акцент на їхнії «пухкеньких статурах». Ну не всі ж, хто має бочечки і щічки — розбалувані вередулі.

Є події, про які врешті-решт доведеться розповісти дітям. Особливо, якщо батьки є сучасниками того, що відбувалося. Казкою проговорити легше — тож недарма у книжці Карпи згадано про події на Майдані та війну.

«День усіх білок» — багатогранна, повчальна і не нудна казка для дітей, яка об’єднує теми екології та здорового суспільства. Абсолютно вдалим видався тандем Карпи з Наталкою Гайдою, чиї динамічні ілюстрації створювали у книжці ефект гостросюжетного мультика.

Ірина Варламова

Придбати книгу