Відновлює свою активну роботу рубрика “Слово читача”, тут ви зможете поділитися своїми враженнями від прочитаної книги. Сподобалась вона чи ні, вразила оригінальністю чи розчарувала примітивністю – про все це довідаються відвідувачі сайту. Якщо ви хочете допомогти читачам зорієнтуватися в книжковому просторі — висловіть свою думку на порталі “Друг читача”.
Підсумки конкурсу підводяться щомісяця. Переможець отримує книжку у подарунок.
Найактивніших та найкращих рецензентів буде запрошено до співпраці з „Другом читача” на гонорарній основі.
Це ваш шанс долучитися до створення найкращого літературного ресурсу України.
Ваше слово — важливе для нас.
Не забудьте підписати рецензію своїм іменем і залишити контакти.
Для того, щоб поділитися своєю думкою про книжку, заповніть форму коментаря внизу сторінки.
УВАГА – НА ПОЧАТКУ РЕЦЕНЗІЇ ТРЕБА ВКАЗАТИ НАЗВУ КНИЖКИ ТА ПРІЗВИЩА АВТОРА.
- Поради до написання рецензій для „Друга читача”
- Рецензія – це порада кваліфікованого читача
1. Її обсяг – 2500–3500 знаків із пробілами.
- 2. Вона має бути написаною українською мовою.
-
3. Рецензія має мати назву, не тотожну назві книжки.
-
4. На початку – зазначте вихідні дані книги (приклад: Катерина Липа. Під захистом мурів. – К.: Наш час, 2007. – 184 с.).
-
5. Рецензія є рекомендацією до прочитання, вона визначає потенційного читача книги, того, кому може бути цікавою.
-
6. Бажано дотримуватися композиції: Вступ, Основна частина і Висновок.
-
7. Рецензія має містити об’єктивну інформацію про автора та книгу (особливо про відзнаки, нагороди, факти з біографії тощо).
-
8. Рецензія – короткий жанр, тому вона повинна мати одну основну авторську думку-ідею, яка розкривається, ілюструється, аргументується і доводиться наприкінці. Думка має бути завершена.
-
9. Рецензія має розкривати:
– Тему книжки
– Жанр (любовний роман, детектив, інтимна лірика тощо)
– Основну інтригу, героїв (але без викладу сюжету)
– Пораду, кому книжка була б цікавою
– Оцінку якості відповідно до жанру
-
10. Вітається суб’єктивна компонента, особиста оцінка та роздуми на тему.
-
11. Бажано підходити до написання рецензії конструктивно, але максимально творчо.
12. Пам’ятайте, що рецензія – це не критика і не реклама. Це – порада.
Чекаємо на ваші відгуки!
КРИЛА КОЛЬОРУ ДУШІ
Або
ВИБІР Є ЗАВЖДИ
Корній Дара, Владмирова Тала «Крила кольору хмар». – Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2015 – 320 с.
На початку квітня 2015 року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшов друком новий роман Дари Корній та Тали Владмирової «Крила кольору хмар». Дара Корній (Мирослава ЗАМОЙСЬКА) уже давно відома українському читачеві. У 2010 році її дебютний роман «Гонихмарник» було відзначено ІІІ премією в номінації «Романи» на Міжнародному літературному конкурсі романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». У подальшому, кілька її книг отримали відзнаки «Вибір видавців» цього ж конкурсу: «Тому, що ти є» (2011) та «Зворотній бік світла» (2012). Дара Корній поєднує у своїй творчості фентезі, етнографічні елементи та життєвий драматизм. Так, в її книгах чудово співіснують мавки, янголи, люди, відьми.
Тала Владмирова (Таміла ТАРАСЕНКО) – нове ім’я в українській літературі. У «великій прозі» дебютувала з романом «Зозулята зими», написаним у співавторстві з Дарою Корній. «Крила кольору хмар» – друга спільна книга письменниць.
Отже, «Крила кольору хмар»… Головна героїня – дівчина з незвичним іменем Аделаїда. Живе вона у Львові, вчиться на психолога, працює офіціанткою в нічному клубі «Темний янгол». І тут починається найцікавіше: виявляється, господар клубу – не просто бізнесмен, а досить непроста особа. Навіть, не зовсім людина. От, наприклад, хіба може звичайний чоловік вимагати у своєї підлеглої, щоб та забрала душу в іншої людини? І йдеться тут не про банальне вбивство…
Дивне прохання господаря «Темного янгола» – лише початок карколомних пригод Ади, під час яких вона дізнається всю правду про своє походження і батьків. Як і інші книги Дари Корній та Тали Владмирової, «Крила…» просто переповнена містичними персонажами: темні, світлі та сірі янголи, вампіри та хранителі. Ще один, напевно, найбільш містичний персонаж книги – Львів. Його парки, будинки, люди… Львів, якщо вже дивитися правді у вічі, оберігає багато таємниць. І до їх відкриття треба бути готовим. Особливо, якщо виявиться, що не всякі двері варто відчиняти…
Але книга насправді – не про людей, істот чи місто. «Крила кольору хмар» – це історія вибору. Кожна людина, незалежно від світогляду, віросповідання чи політичних уподобань, рано чи пізно стикається з потребою зробити вибір. Коли людина більше не може стояти осторонь чогось важливого.
Вибір. Такий легкий і тяжкий водночас. Чи є можливість не обирати? Чи можливо стати осторонь назавжди? Може і так. Трапляються випадки, коли здається, що нейтралітет – єдино правильне рішення. Та чи справді це так? Нейтралітет – це ілюзія. Якщо людина думає, що відмовившись обрати чиюсь сторону, вона уникає боротьби, то це не так. Вона її лише відтерміновує. І що довшим є це відтермінування, то тяжчими є його наслідки. Як для людини, так і для світу, що її оточує.
Сірі янголи колись думали, що зможуть уникнути вибору і потім – легко приєднатися до переможців. Але вони гірко помилилися. Їх зневажають світлі. Їх зневажають темні… Відмова від вибору з боку предків дорого коштувала нащадкам. Бо відмова від вибору між світлом і темрявою, між добром і злом, може призвести до втрати своєї душі, свого «Я».
Сірі янголи, принаймні, ті, яких зустріла Ада, стверджували, що служать людям. Але кожен із тих, хто зустрівся Аді, без докорів сумління був готовий використати тих, кому служить, для досягнення своєї мети. Насправді, у вчинках та словах і Валерія, і Мечислава, легко читається зневага. Тож, чи можна служити тим, кого зневажаєш? Роман «Крила кольору хмар» ставить насправді багато запитань. І наштовхує на висновки.
Наприклад, те, що було добре для людей минулого, не завжди підходить тим, хто живе зараз. Байдуже, чи 70 років минуло, чи 700, чи навіть 7000. Або – «Обираючи бік сили, стаєш підвладний їй». І справді, коли людина все ж здійснює свій вибір, то мимоволі змінюється. Стають іншими її звички, характер, оточення. Іноді людина сама цього не помічає.
«Крила кольору хмар» – книга про Вибір і про Любов. І це не всепоглинаюча пристрасть, яка нищить усе на своєму шляху. Ця любов – жертовна. Лише з великої любові бабуня легко може віддати душу за життя улюбленої онуки, а світлий янгол – крила заради коханої. І в той же час віддати – це не втратити. Адже крила – це не лише те, що за спиною. Найголовніші крила – в душі. А якого кольору стане душа – то вже від людини залежить. Від людини залежить, бути їй янголом чи демоном. Добром чи злом.
Книгу легко можна рекомендувати всім тим, хто зневірився чи ніяк не може зробити вибір – найголовніший у своєму житті. Адже відмовитися від вибору все одно не можна. Відмова від вибору – це теж вибір.
17.04.2015 р. Світлана Патра
svetlana2481@gmail.com