Книжковий місяць: Уроки крою та життя

Із початком весни проросло багато книжкового зерна, посіяного на зиму. Але не залишають наш  літературний процес і всілякі «шкідники», які підгризають репутацію укрлітератури. Наш новий весняний світ ризикує перетворитися на світ старий, можливо і близький тим, хто пам’ятає недавній тоталітарний режим, але такий далекий від смаків молодого покоління читачів. Власне,  про «Новий світ» та захмарні авторські гонорари, про малочисельні українські журнали, знищену книгарню «Знання», крій і шиття шкільної програми, а також про книжкову моду нового сезону поговоримо тут.

.

Найбільший гонорар за всю історію українського книгодрукування – 2 млн доларів

Маю підозру, що не тільки українського, бо навіть автор світових бестселерів Стівен Кінг отримує лише 500 тисяч доларів авансу за свої книжки, а от український письменник Віктор Янукович – 16, 4 млн гривень, тобто 2 мільйони баксів. Саме стільки, згідно з офіційною декларацією президента, заплатила донецька друкарня (навіть не видавництво!) «Новий світ» за передані їй майнові права на видання його книг. «Друкарня «Новий світ» відома тим, що замовляла друк в Австрії скандальної книги Януковича «Opportunity Ukraine», яка виявилася плагіатом та була вилучена з продажу. Ні Ліна Костенко, ні Василь Шкляр не мріють про подібні заробітки від продажів власних, доволі популярних і до того ж оригінальних в авторському сенсі книжок.

Цікаво, що голова Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко щодо декларації про доходи президента сказав, що з Віктором Януковичем він з цього приводу не розмовляв, але думає, що «мова йде про аванс за видання в майбутньому мемуарів глави держави». А далі Семиноженко додав кілька деталей, які відомі йому незрозуміло звідки (адже з нашим «платиновим» автором він не розмовляв). От вчитайтеся: «Думаю, мабуть, Віктор Янукович погодився дати розлоге інтерв’ю після 2020 року і розповісти про свою драматичну життєву долю, роботу на посаді прем’єр-міністра, про те, як він пережив помаранчеву революцію, як перебував в опозиції в 2005 і 2008-2009 роках і, в підсумку, зміг виграти президентські вибори і провести реформи», – вважає голова названого Держагентства.

Українські письменники і письменниці, обурені такою грубою цифрою (не через заздрість, але й не без того:) перекоментували ситуацію вже вздовж і впоперек.

За словами Оксани Забужко, «цим кроком влада продемонструвала, якими чорними сумами вона оперує на українському книговидавничому бізнесі. Це пояснює, чому Табачник не кліпнувши говорив про собівартість підручника – 600 гривень, що в принципі нереально». Взяли до рук калькулятори видавці і письменника Дмитро і Віталій Капранови та з’ясували: щоб окупити ці витрати за найкращих умов, друкарні «Новий світ» необхідно продати 820 тисяч примірників заявлених книг президента. Тим часом книжок Януковича немає не тільки в кожній українській родині, а й в українських книгарнях, що тільки підтверджує наші сумні підозри.

Кульмінацією «обговорення» президентського гонорару став автопробіг у Всесвітній день книги та перформенс із шістнадцятьма лимонами для Януковича. П’ятий рік поспіль літератори відзначали цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів з прапорами вулицями Києва. До речі, «Друг Читача» у цей день відзначив премією зовсім не президента: «Дебют року» отримав Антон Кушнір з книжкою «Urban Strike». Оплески!

 .

Всесвіт і журнали

В Україні не так багато журналів, спеціалізованих на літературі, тож кожен з них – на особливому рахунку в читача. Про іноземну літературу найпершим інформує «Всесвіт», новинки української літератури можна почерпнути з «Сучасності», «Кур’єру Кривбасу», «Дніпра» і трохи з журналу «ШО» (переважно поезію). Як бачите, лічимо на пальцях однієї руки. Тож, коли події стосуються літературних журналів, то вони завжди є вагомими.

Буквально минулого місяця далося чути про трійко цих журналів. А починалося з добрих новин. Спершу літературно-художній журнал «Дніпро» (1927 року народження) було занесено до Книги рекордів України у зв’язку зі встановленням нового рекорду. Часопис визнано у категорії «Видавництво» – найдавнішим літературно-художнім журналом сучасних україномовних авторів. Потім порадував нас новиною Тарас Федюк, головний редактор часопису «Сучасність», повідомивши, що після 1,5-річної перерви, пов’язаної зі зміною влади в країні, відновлено вихід цього журналу (до речі, не вперше «Сучасність» мала перерву у виданні).

Але не довго тішилися поціновувачі художніх друкованих новинок. Наприкінці місяця, перед травневими святами, стався рейдерський напад на редакцію журналу «Всесвіт», що розташована неподалік Маріїнського парку на вулиці Грушевського. У результаті рейдерської атаки 83-річний шеф-редактор журналу опинився в лікарні. Рейдери вимагали негайно звільнити приміщення, яке офіційно належить ТОВ «Видавничий дім «Всесвіт». Як це буває традиційно, вони погрожували розправою. Тож, треба оговтуватися від свят та долучатися до захисту «Всесвіту», щоб із приміщенням цього поважного часопису не сталося те саме, що з останньою книгарнею на Хрещатику. Нагадаю, що приміщення на вул. Хрещатик, 44, де знаходилась книгарня «Знання», продано приватному власнику і книгарні там більше не буде. «Книгарня не працює і у багатьох з нас була ілюзія, що це або ремонт, або переоблік. А насправді відбувся справжній злочин – продаж», – коментує депутат О. Бригинець.  І сталося це швидко та без галасу.

 .

Крій і шиття шкільної програми

Міносвіти із Табачником захопилися і ніяк не припиняють кроїти шкільну программу. Тепер вони розробили нову програму іноземної літератури для учнів 5- 9-х класів. Це «розробляння» полягає у виключенні зі списку літератури «Фауста» Ґете, «Божественної комедії» Данте, «Мауглі» Кіплінга та «Маленького принца» Екзюпері. Натомість пропонується до вивчення «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг і «Алхімік» Паоло Коельйо. Тепер у 8 класі дітям пропонується вивчати Біблію й Коран, а крім цього замість 7-го класу – «Ромео й Джульєтту» Шекспіра.

Найбільше в усьому цьому крої та шитті мене дивують дві речі: за що виключають таку красиву і зовсім не складну для дитячого читання філософську казку, як «Маленький принц» та що хорошого можна почерпнути з такого чтива для домогосподарок, як «Алхімік»? Чи зрозуміють учні бурлеск і травестію в «Енеїді» Котляревського, якщо вони не знатимуть претексту цього твору, яким є «Божественна комедія»? Словом, питань багато, «а в атвєт тішина».

 .

Книжкова мода

У квітні разом із теплом прийшов сезон книжкових виставок в Україні. Це і 7 Київський весняний книжковий ярмарок «МЕДВІН», що порадував не тільки новим Народним кастингом еротичних поетів, але й Facebook розвіртуалізацією. Культурно-видавничий фестиваль «Штурмові загони Гутенберга» вразили відвідувачів справжніми днями книжкової моди Kyiv Publish Fashion Days – це і виставка обкладинок, закладок до книг, ілюстрацій, розмальованих олівців, арт-буків, і – моделі на подіумі.

Так, наприклад, до обкладинок Ірина Жичук пошила три авторські сукні, що об’єднувались спільною концепцією – котами, які на одній сукні «душили» модель, на іншій – «лежали» під потягом, а на третій – просто спали на подушці. Погодьтеся, що це досить оригінальна ілюстрація «Отелло» Шекспіра, «Анни Кареніної» Льва Толстого та «Маленького принца» Сент-Екзюпері. На Міжнародному дитячому книжковому фестивалі усім запам’яталися «слони», на яких полювали діти, щоб у підсумку їх обміняти на призи. Протягом трьох днів маленькі відвідувачі провірили свою майстерність в малюванні, скульптурі, боді-арті, скрапбукінгу, кулінарії, миловарінні та ще 60 видах майстер-класів, купили книжки, пограли в 100 різних настільних ігор і навіть зробили пластиліновий мультфільм. Як бачимо, сезон книжкових виставок розпочався вдало та незабаром обіцяє цікаве продовження.

.

Насичений літературний процес не змушує нас нудьгувати, але читаємо ми від того не більше. Принаймні книжок. Так, цього місяця стало відомо, що Україна – європейський аутсайдер за кількістю людей, які читають книги. За оцінками дослідницької компанії GfK Ukraine, для 73% населення країни читання не є сферою інтересу, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. Тож моду на читання треба плекати, а не пороти по швах. Безглуздо відмовлятися від додаткового життя, що дозволяє прожити книга, від того прекрасного нового світу, як у Хакслі, а також в Данте, Ґете, Кіплінга, Екзюпері… Ну, вам краще знати, у кого ще.

Любов Якимчук