Сергій Жадан
Антена
“Антена” – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість “Антени”, але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен дотик до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.
Жага кохання. Антологія японської жіночої поезії (IV-XX ст.)
Антологія японської жіночої поезії містить переклади японських віршів різних жанрів, написаних як відомими, так і маловідомими японськими поетесами IV-XX ст. До її складу увійшли поетичні твори з перших японських історико-міфологічних літописів “Коджікі” (“Записи давніх діянь”, 712 р.) та “Ніхон-шьокі” (“Аннали Японії”, 720 р.), найдавніших поетичних антологій: “Ман-йо-шю” (“Збірка міріад листків”, сер. VIII ст.), “Кокін-вака-шю” (“Збірка старих і нових японських пісень”, 905 р.), “Шінсен-вака-шю” (“Заново складена збірка японських пісень”, 930 р.), “Шінкокін-вака-шю” (“Нова збірка давніх та сучасних японських пісень”, 1205 р.), “Хякунін ішшю” (“По одному віршу ста поетів”, 1235 р.), а також приватних авторських зібрань славетних поетес доби Хейан (794-1185): Оно-но Комачі (834-900), Ісе (877-938), Мурасакі Ші- кібу (973-1019), Ідзумі Шікібу (978-1030); доби Едо (1600 –1867): Каваі Чіґецу (1633-1718), Чійо-ні (1703-1775); найвідоміших представниць японської жіночої лірики кін. XIX – поч. XX ст.: Йосано Акіко (1878-1942), Суґіти Хісаджьо (1890-1946), Хашімото Такако (1899-1963), Кудзухари Таеко (1907-1985), Іші- баші Хідено (1909-1947) та інші.