Музей книги і друкарства України розташований у приміщенні друкарні Києво-Печерської лаври, заснованої в 1615 році, у часи Петра Сагайдачного.
Створений у 1972 році на базі книжкової колекції Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Музей книги має у фондах 56 тисяч експонатів – від старовинних рукописних книг до нашого часу.
Він став одним із п’яти українських музеїв, які вийшли у фінальну частину проекту фонду “Розвиток України” “Динамічний музей”.
Пропонуємо подивитися на деякі з експонатів музею, які стосуються історії друкованої книги в Україні. Це ще й витвори мистецтва, і зріз епохи.
Оформлення титульного листа кодексу Магдебурзького права, перекладеного львівським юристом Павлом Щербичем з латини й німецької на польську у 1580-х
Титульна сторінка “Ключа розуміння” Іоанникія Галятовського – першого українського підручника з ораторського мистецтва. Київ, друкарня Лаври, 1659 р.
Ілюстровані заставки, які друкувалися отакими вирізаними з самшиту кліше – фірмовий знак українських друкарень ранньомодерного часу. За словами директора Музею книги і друкарства Валентини Бочковської, московські і російські видання аж до кінця XVIII сторіччя не мали ілюстрацій (за винятком чотирьох євангелістів)
“Біблія” видання Києво-Печерської лаври 1758 року з заставкою у вигляді лаврських споруд. Ліворуч – Успенський собор і дзвіниця, праворуч – друкарня (зараз у цьому приміщенні – Музей книги і книгодрукування)
“Енеїда” – перша книга розмовною українською мовою. “З дозволу Санкт-Петербурзької цензури”, 1798 рік
На час своєї появи друкарство стало революцією в інформаційних технологіях, подарувавши людству можливість масово тиражувати тексти й ілюстрації. Зараз друковані носії поступаються місцем електронним – але чи поступляться?
Фото: Дмитро ЛАРІН
Текст: Павло СОЛОДЬКО


