“Там, де живуть чудовиська” Моріса Сендака
Казка про подорож хлопчика до уявного світу, населеного чудовиськами, на сьогодні є одним зі світових бестселерів. Тим не менш, після виходу в 1963 році вона отримала неоднозначні відгуки критиків.
“Безглузда і заплутана історія”, – вказувалось у резенції видання “Publisher’s Weekly”.
“Над прірвою в житі” Джерома Селінджера
Класика американської літератури ХХ ст. розкритикували у “New York Times” за твір, визнаний пізніше центральним у його творчому доробку.
“Селінджер – автор коротких творів, ця книга завелика для нього”, – написав резензент.
“Листя трави” Уолта Уїтмена
“Уолта Уітмена дискредитує не те, що він написав “Листя трави”, а те, що він не спалив цю книжку після створення”, – писав “The Atlantic” про книгу всього життя ще одного класика американської літератури.
“Великий Гетсбі” Френсіса Скотта Фіцджеральда
Один з найбільш яскравих творів так званої “Епохи джазу” критики також не вважали вартим уваги читача.
“Абсурдна історія, яка розглядається як роман, мелодрама або просто опис богемного життя Нью-Йорка”, – писали у “Saturday Review” у 1925 році.
“Мобі Дік” Германа Мелвілла
Основний твір американського романтизму лишився незрозумілим для його сучасників. Визнання “Мобі Діка” відбулось лише у 1920-роках, більш ніж через 70 років після написання.
“Містер Мелвілл ніколи не пише по-справжньому. Його настрій – вимушений. Його дотепність – вимушена. Його ентузіазм – вимушений”, – писали критики видання “New York United States Magazine and Democratic Review”.
“Буремний перевал” Емілі Бронте
“Як людина могла спробувати таку книгу і не вчинити самогубство, прочитавши кілька розділів, невідомо”, – писав журнал “Graham’s Lady” про єдиний прозовий твір англійської письменниці, який став еталоном роману пізнього романтизму.
“Лоліта” Володимира Набокова
Одну з найбільш одіозних книжок, яку журнал “Time” помістив на четверту позицію в списку найкращих романів сучасної бібліотеки, одразу після видання вважали нудною і відштовхуючою.
“Нудьга, нудьга, нудьга у претензійній, витіюватій та модній книжці”, – писали у 1958 році у ‘New York Times”.
“Гекльберрі Фінн” Марка Твена
“Не краще за десятицентові романи, які формують навалу легкого чтива”, – критикували роман, з якого, за словами Ернеста Хемінгуея, вийшла вся американська література.
“Пробудження” Кейт Шопен
Роман однієї з основоположниць фемінізму про жінку, яка виявилась затиснутою в рамки через неприйняття суспільством порушення сімейної вірності, піддався серйозній критиці сучасників.
“Не варто було письменнику з такою вишуканістю і поетичною благодаттю описувати інтимні переживання”, – писали у “Chicago Times Herald” після виходу книжки в 1899 році.
“Пастка на дурнів” Джозефа Хеллера
Роман американця про абсурдність війни та військового життя в американському авіаційному з’єднанні під час Другої світової війни було включено виданням “Newsweek” до рейтингу 100 найкращих книг усіх часів. Однак сучасники Хеллера не сприйняли твір серйозно.
“Ця книга – лише суміш емоцій”, – зазначалося у рецензії “New York Times”.