Є крилатий вираз: «Пиши п’яним, редагуй тверезим».
Друг Читача не рекомендує зловживати спиртним, але пропонує вам ознайомитись із улюбленими напоями відомих письменників.
Ернест Хемінгуей: Мохіто
Цей автор був із тих, хто полюбляє випити. І хоча він звертався до широкого асортименту напоїв, його улюбленим був саме мохіто. Цей алкогольний коктейль винайшли у закладі Ла Бодегіта дель Медіо на Кубі, куди частенько навідувався Хемінгуей у свій вільний час. Як казав великий письменник: «Людина не існує, поки вона не п’яна».
Джек Керуак: Маргарита
Керуак любив вечірки, писав надзвичайні речі і помер від печінкової недостатності. Його улюбленим напоєм була класична маргарита (а обідом — яблуневий пиріг і морозиво, судячи з «На дорозі»). Письменник зізнавався, що він пияка, але по-особливому: «Подорослішавши я став п’яницею. Чому? Бо я люблю екстаз розуму».
Оскар Вайлд: Абсент
Абсент — напій не для пересічного п’яниці. Він виглядає наче кров інопланетянина, має кисло-солодкий смак і змушує вас відчувати себе дивно. Ось що про вживання цього напою писав сам Вайлд: «Перший етап схожий на звичайні відчуття від алкоголю, далі ви починаєте бачити щось жахливе і потворне, але якщо ви можете продовжувати, третій етап принесе вам те, що ви хочете бачити — прекрасні, витончені речі».
Крім того, Оскар Вайлд відомий своєю іншою фразою: «Робота — це прокляття для питущого класу».
Едгар Аллан По: Коньяк або коктейль Бренді Егног
Два за одного, адже По любив сезонні напої. Письменник був алкоголіком і часом поєднував випивку з опіатами. Він надавав перевагу коньяку, а родина По навіть мала спеціальний рецепт егногу для холодної пори року. Не дивлячись на це, автор був сумним п’яницею: «Я не отримаую жодного задоволення від стимуляторів, яким я так шалено потураю».
Френсіс Скотт Фіцджеральд: коктейль Джин Рікі
Запеклий друг Хемінгуея теж був хардкорним п’яницею. Френсіс Скотт Фіцджеральд разом із дружиною Зельдою захоплювались Джином Рікі (джин, лаймовий сік і содова). Як говорив автор «Великого Гетсбі»: «Спочатку ви берете напій, потім напій бере напій, потім напій бере вас».
Чарльз Буковскі: Віскі, а потім пиво
Буковскі, «лауреат американського дна», пив бурбон і пиво. Якщо ви читали щось із його автобіографічних робіт, то знаєте, що цей автор пив усе, до чого міг дотягнутися: «Я йшов у найгірші бари, сподіваючись, що мене там вб’ють, але натомість знову напивався».
Трумен Капоте: Викрутка
Капоте називав апельсиновий сік з горілкою своїм «помаранчевим напоєм». На жаль письменник страждав від зловживання психоактивними речовинами більшу частину своєї кар’єри. Він щиро це визнавав: «Я алкоголік, наркоман, гомосексуаліст і геній».
Вільям Фолкнер: коктейль М’ятний джулеп
Як і будь-який класичний письменник з американського півдня, Фолкнер насолоджувався м’ятним джулепом (бажано, сидячи при цьому на ганку). У автора був свій погляд на те, коли саме треба починати пити: «Не існує такого поняття як погане віскі. Просто деякі з них краще за інші. Але людина не повинна бавитися з алкоголем до 50-ти років. Якщо ж вона не робить цього після 50-ти — це вже дійсно безглуздо».
За матеріалами bustle.com