Нам завжди було цікаво, що читають наші колеги з українських книгокоманд. Тож одного прохолодного зимового дня ми завітали до друзів з Litosvita на чай і теплі розмови. Навіщо співзасновнику книжкового проекту читати про нейрохірургію, а менеджерові по роботі з клієнтами — про інтровертів? Вам теж цікаво? Тоді гортайте далі.
Марія Придьма, співзасновниця Litosvita
Зараз читаю книгу «12 неймовірних жінок у проекті Мар’яни Савки». Ця книга — це збірка інтерв’ю з різними жінками, про цінності, досвід та різні життєві історії. Мені цікаві героїні, теми, які піднімаються у кожній з розмові досить важливі — гідність, рівність, незалежність, свобода, толерантність, вдячність.
Ця книга легка і складна водночас. Я би радила її читати молодим дівчатам, жінкам, всім, хто сумнівається або зовсім немає сумнівів, всім у кого є цікавість до інших життєвих історій, в кожній з яких можна зустріти себе.
Зазвичай я паралельно читаю кілька книг, мабуть, як більшість людей. Наступну книгу вже обрала — «Різдвяна історія» Чарльза Діккенса для новорічного настрою;)
Дмитро Стретович, співзасновник Litosvita
Зараз читаю «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» Генрі Марша. Такі книжки зацікавлюють можливістю «прожити чиєсь життя» — тобто дізнатися зсередини про життя-і-роботу в професії, яка тобі точно інакше не відкриється — ну навряд в цьому житті я буду нейрохірургом. А тут за 320 сторінок відкриваєш для себе цілий світ медицини і нейрохірургії. До того ж, чесно розказані історії із практики лікаря — це, щонайменше, цікаво.
Книжка читається легко і швидко. Багато нової інформації про людину і організм як такі. Можу порекомендувати її усім, хто взагалі має звичку читати. Книжка точно розширить ваш світогляд, а це чи не головне в читанні:)
А наступною читатиму «Творчу впевненість» Девіда і Тома Келлі.
Оля Чуловська PR-менеджер Litosvita
Зазвичай я читаю паралельно одну художню і одну нон-фікшн книгу, зараз читаю «Рікі та дороги» Марка Лівіна та «Творчу впевненість» Тома і Девіда Келлі.
Намагаюся слідкувати за тим, що зараз пишуть сучасні українські автори, чула про «Рікі та дороги» багато різних відгуків, вирішила прочитати і скласти свою думку. А «Творча впевненість» — для натхнення і нових ідей, які я потім зможу втілити в своїй роботі.
Книгу Лівіна вже майже дочитала, є над чим задуматися, але так щоб дуже, то не вразила, можливо, кінець буде сильним. А нон-фікшн я зазвичай читаю повільно, вдумуюся, поки що прочитала лише два розділи, сподіваюся, що книга буде для мене корисною.
«Рікі та дороги» можу порадити тим, хто хоче переоцінити свої життєві пріоритети, зрозуміти свою страхи і навчитися з ними жити. А «Творча впевненість» буде корисною для тих, хто не бачить себе у мистецькій діяльності, але хоче впустити творчість у своє життя.
Зазвичай обираю, що читатиму імпульсивно, під настрій, хоча завжди хочеться прочитати те, що купив останнім, від цього страждають книги, які лежать на поличках роками. Тому, мабуть, наступними будуть книги, які я придбала за знижками у Чорну п’ятницю у видавництві Discursus «Квартира Київських гріхів» та «Амстердам—Київ. І трохи святого Миколая».
Анастасія Денисова, менеджер по роботі з клієнтами Litosvita
Зараз я читаю книжку Сюзан Кейн «Сила інтровертів» яка вже три роки перебуває у списках бестселерів New York Times (і недаремно!). Це був той випадок, коли не ти обираєш книжку, а вона тебе.
Мені приніс її друг, а йому — його друг, написавши під обкладинкою: «Дозволь їй подорожувати світом».
Я саме та людина, яку на всіх корпоративах питають: «Ти чого сумна? Чому ні з ким не говориш?». Добре знаю, що в якийсь момент ти починаєш сумніватись у собі і намагаєшся себе переінакшити, стати більш комфортним для екстравертованого світу, поки не доходиш до розуміння, що деякі речі стають ефективними тільки тоді, коли ти їх приймаєш. Ця книга саме про прийняття себе, про біографічні історії інтровертів, які рухають світ. Коли читаєш, виникає відчуття типу «друг, розслабся, тобі непотрібно бути ніким іншим, ніж ти вже є».
Я б порадила цю книжку усім батькам закритих і тихих діток, — це здорово допомогло б їм навчитись розуміти відмінності внутрішнього світу. Також поклала б її на стіл кожному менеджеру і hr-у, які і досі орієнтуються на комунікабельних і зовні енергійних людей.
Звичайно ж, ми не стрималися, щоб не розпитати про Літшколу та лекції Litosvita. Бо нам же страшенно цікаво, як воно все відбувається.
Друг Читача: Ви прослуховуєте всі лекції, які у вас проходять?
Марія: Так, звичайно.
Друг Читача: Тематика лекцій іде від вас чи вам їх пропонують лектори?
Дмитро: Нам часто пропонують лекції, але тематика зазвичай залежить від запитів аудиторії. Люди прослуховують курси і кажуть: «От це класно. А було б цікаво ще це». Якщо ми маємо певні побажання або знаємо, що конкретна тема популярна зараз, то намагаємося її включити у програму.
Друг Читача: Багато людей бере участь у Літшколі?
Дмитро: Так. Літня школа — це завжди 50 або більше людей. Нам постійно доводиться передчасно закривати реєстрацію, бо ми обмежені кількістю місць. У зимовій Літшколі, як правило, 40 людей. Коли ми робили п’яту ювілейну Літшколу, то вирішили набрати 60 людей. І ще, напевно, максимум. Якщо більше, то вже якийсь фестиваль.
Коли на лекціях сидить багато людей — це класно, ти отримуєш знання. Але в лекторії, окрім знань, важливе ще неформальне спілкування. Ми розуміємо, що чим більше людей, тим менше кожен може отримати.
Марія: А на лекції з письменницької майстерності зараз ходить 60 людей. На практичних заняттях менше — до 20 учасників. На сценарну майстерність (це наш перший курс, і він свідомо такий маленький) ми набрали 30 людей.
Друг Читача: І де всі ці геніальні письменники? 🙂
Марія: Багато хто приходить просто тому, що цікаво, для саморозвитку.
Оля: Коли я ходила, то для того, щоб побачити Карпу чи ще когось з письменників.
Дмитро: Дехто приходить з позиції читача, бо є різниця між смаковим і професійним читанням. Ти починаєш краще розуміти книжку, коли дивишся на неї з позиції автора.
Анастасія: А на останній курс письменницької майстерності до нас прийшла жінка, яка допомагає писати твори дітям. Тобто вона прийшла вчитися, щоб покращити їхні твори.
Марія: Нам нещодавно прийшла книжка Галини Рис «Амстердам-Київ» від видавництва DISCURSUS. Її авторка — випускниця нашої Літшколи.